Валентина ОГРИЗКОВА, м. Кіровоград: «Я шість років проживала в цивільному шлюбі з чоловіком, у нього є неповнолітня донька, яку я доглядала і виховувала. Тепер ми з тим чоловіком розійшлися, і він збирається їхати на роботу за кордон. Дитину хоче віддати в школу-інтернат. Чи є в мене можливість залишити дитину (їй 12 років) у себе? У нас із чоловіком зараз погані стосунки, а от із дитиною дуже хороші, вона сама хоче залишитися зі мною, але її батько проти. У службі у справах дітей кажуть, що він як батько має вирішувати, а я цій дівчинці ніхто. Хоч дитині було б краще зі мною, ніж в інтернаті. Чи є в мене хоч якісь шанси залишити дитину в себе і виховувати її?»
Консультує Денис ГРЕЧКО,
координатор Центру правової інформації і консультацій
«Всеукраїнський благодійний фонд «Горєніє»,
член Всеукраїнської коаліції з надання безоплатної правової допомоги
— Ваше питання можна вирішити за нормами Сімейного кодексу України, який встановлює, що над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років та позбавлена батьківського піклування, встановлюється опіка. Опіку над дитиною встановлює орган опіки та піклування, а також суд у ситуаціях, передбачених Цивільним кодексом України. Ч. 3 ст. 60 Цивільного кодексу України визначає, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування. У вашій ситуації, якщо батько дитини виїхав за кордон на довгий термін, рішення про встановлення опіки буде приймати орган опіки і піклування при районній адміністрації.
Опікуном дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
При призначенні дитині опікуна або піклувальника орган опіки та піклування враховує особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. При вирішенні питання щодо призначення опікуна враховують побажання самої дитини за умови досягнення нею відповідного віку (10 років).
Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інте?реси якої суперечать інтересам дитини.
Під час призначення опікуна (піклувальника) зважають на його можливості виконувати опікунські обов’язки, а також стосунки між ним і підопічним. Опікуна чи піклувальника призначають лише за його згодою і зазвичай з-поміж родичів чи близьких підопічному осіб.
Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками дитини, надається родичам дитини (незалежно від місця їхнього проживання) та особам, у сім’ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто повинен платити за лічильник
Хочу тиші у під’їзді!
Марина ГОРБЕНКО, м. Київ: «У моєму під’їзді вже третій місяць майже щоночі гурт молоді, причому одні й ті самі люди, влаштовують посиденьки з пивом і цигарками. Притому голосно говорять і гучно вмикають музику на мобільних. Неможливо спати. На зауваження не реагують. Я неодноразово викликала міліцію. Правоохоронці приїжджають, але єдине, що роблять, — виганяють хлопців із під’їзду. А наступного дня чи через кілька днів вони з’являються знову і все повторюється. Чи мають право міліціонери забрати цих хлопців, застосувати до них якісь дієвіші заходи впливу, ніж просто вигнати, щоб вони більше не порушували громадський порядок? Якщо так, то чи можна якось вплинути на міліцію, щоб вона зробила це?»
— На жаль, це досить типова ситуація, коли громадяни страждають від шуму вночі. Чинне законодавство дає змогу вирішити це питання так: Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» і постанова Кабінету Міністрів України №45 від 24.01.2006 р. «Правила користування приміщеннями житлових будинків» встановлюють, що у нічний час, із 22 год. до 8 год., в житлових будинках заборонено: гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою й іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів. На таких об’єктах також заборонено ремонтні роботи, що супроводжуються шумом, у робочі дні з 21 год. до 8 год., а у святкові та неробочі — цілодобово. Власник або орендар тих приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок таких робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можна проводити також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарні норми (стаття 24 закону).
У вашій ситуації необхідно письмово звернутися в органи внутрішніх справ, до компетенції яких входить притягнення винуватої особи до адміністративної відповідальності за статтею 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях».
Якщо на ваші попередження особи, які шумлять, поводяться непристойно, грубо порушують громадський порядок з мотивів відвертої неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, то їх можна притягнути до кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 296 Кримінального кодексу України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Куди звертатися, щоб підвищили пенсію
Комендант виселяє з гуртожитку
Зоряна ПАДАЛКА, м. Харків: «Я проживаю і прописана в гуртожитку вже 4 роки. Але в мене захворіла мама, і мені довелося їхати на Полтавщину, щоб доглядати за нею. Тож 8 місяців я була відсутня за місцем прописки. Коли приїхала, комендант повідомив, що мене виселятимуть, бо я там не проживаю, значить, гуртожиток мені не потрібен. Умовляння не допомогли. Комендант ніякого рішення про виселення не дає, але вимагає виселятися, тисне, каже, що викине мої речі. Сусіди радять позиватися в суді через моральний тиск та ще й вимагати відшкодування моральної шкоди. А я не знаю, що мені робити, він же змушує виселятися не привселюдно, а коли приходить у кімнату. Будь ласка, прошу юристів порадити, що мені робити, бо в мене вже сил немає».
— Житловий кодекс в ст. 71 та ст. 72 передбачає строки збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами та судовий порядок визнання особи такою, що втратила право користування цим приміщенням внаслідок її відсутності понад встановлені строки.
Так, за тимчасової відсутності наймача за ним зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Відповідно до ст.71 Житлового кодексу понад шість місяців приміщення може зберігатись за наймачем у разі тимчасового виїзду з постійного місця проживання у зв’язку з виконанням обов’язків опікуна чи піклувальника — упродовж усього часу виконання таких обов’язків.
Зняття в реєстрації в житловому приміщенні особи та її виселення відбувається у судовому порядку. Раджу вам отримати підтверджувальні документи щодо здійснення догляду за вашою мамою, та в разі подання позову про позбавлення вас права користування житловим приміщенням надати їх суду разом із відповідними письмовими поясненнями. Щодо дій коменданта — раджу вам звернутись із відповідною заявою в правоохоронні органи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Податкова пільга для одинокої мами
Як оподаткують квартиру, де три господарі?
Олена ВЕЛИКА: «Не можу розібратися щодо податку на нерухомість. Квартира загальною площею 103,1 квадратного метра — у спільній сумісній власності трьох членів сім’ї, де частку кожного не виділено. Чи мусимо ми сплачувати податок на нерухомість, адже на кожного припадає менше 60 квадратних метрів?»
— Ваше запитання — одне з найактуальніших. Дуже багато людей намагаються зрозуміти, як сплачувати податок з житлової нерухомості, яка перебуває у спільній сумісній власності. Чинне законодавство, а саме Податковий кодекс, чітко регулює це питання.
Якщо об’єкт нерухомості має кілька господарів, то оподаткування відповідно до пп. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу буде здійснюватись так:
♦ Якщо об’єкт нерухомості перебуває в спільній частковій власності кількох осіб, то платником податку є кожна з цих осіб у межах її частки;
♦ Якщо об’єкт нерухомості перебуває в спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, то платником податку є одна із таких осіб-власників, визначена за їхньою згодою, якщо інше не встановлено судом;
♦ Якщо об’єкт нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна із цих осіб за належну їй частку.
Тож якщо ви є власником частки нерухомого майна і ця частка виділена в натурі, тобто ви маєте окремі документи, що підтверджують право власності на цю частку, таке майно теж підлягає оподаткуванню. Якщо ваша частка не виділена в натурі, тобто ви не маєте окремих документів, що підтверджують право власності саме на цю частину приміщення, маєте узгодити з іншими власниками майна, хто саме сплачуватиме податок.
Відповідно до пп. 266.2.1. п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу, об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, зокрема його частка.
Шановні читачі «Урядового кур’єра»! Якщо ви хочете поставити запитання консультантам сторінки «Запитайте у юриста», можете надіслати його на адресу: Редакція газети «Урядовий кур’єр» вул. Садова
Матеріали підготувала Інна КОСЯНЧУК, «Урядовий кур’єр»
Ми в Google+