АУДИТ

Експерти Рахункової палати з'ясували, що державний контороль за якістю товарів у магазинах кульгає

Катерина БРАТКО
для «Урядового кур’єра»

У  нашій торговельній мережі асортимент товарів величезний, та їх якість часто залишає бажати кращого. І це при тому, що й органів, які мали б стежити за тим, щоб на прилавках була лише якісна продукція, у нас вистачає, і законодавство, спрямоване на захист прав споживачів непогане, і санкції за його порушення суворі. У чому ж тоді справа?

Хотіли як краще

Нещодавно Рахункова палата провела аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на виконання повноважень Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів. Висновки аудиту неприємно вразили багатьох.

У підсумках аудиту, зокрема, зазначено, що Держспоживінспекцією як відповідальним виконавцем бюджетних програм «Керівництво та управління у сфері захисту прав споживачів» і «Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів» у 2012 році не досягнута мета самих цих програм — здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і станом реклами у цій галузі та ринкового нагляду для забезпечення сталого економічного розвитку держави та належного рівня якості та безпеки життя громадян.

— Встановлено, що проведена у 2011 році реорганізація державного органу, який повинен здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів і державний ринковий нагляд, фактично призвела до послаблення державного контролю у цій сфері, — зазначив заступник голови Рахункової палати України Олександр Яременко. — Зокрема, у 2012 році порівняно з попереднім роком спостерігається 5% зростання кількості небезпечних і неякісних товарів. А загалом це 38% від загального обсягу перевіреної харчової продукції. Не відповідає встановленим стандартам більш ніж чверть перевірених товарів непродовольчої групи.

Результати державного ринкового нагляду свідчать про суттєві та масові порушення законодавства суб’єктами господарювання, які реалізують продукцію високого ступеня ризику. Зокрема, 96% перевіреної побутової техніки, 79% дитячого одягу, 40% мийних засобів не відповідали вимогам нормативних документів.

Водночас протягом 2011–2012 років майже вдвічі зменшилась загальна кількість проведених перевірок щодо дотримання законодавства у сфері захисту прав споживачів. Встановлено, що у 2012 році плани перевірок з питань дотримання законодавства у сфері захисту прав споживачів і державного ринкового нагляду не виконані. Тож у 2012 році обсяги перевіреної продукції продовольчої групи скоротились порівняно з попереднім роком на 30%, непродовольчої групи — на 10%. Окрім того, у минулому році спостерігалось зниження ефективності роботи Держспоживінспекції з розгляду скарг споживачів про порушення їхніх прав. Так, у 2011 році було задоволено 78% скарг споживачів від загальної кількості розглянутих, а у 2012 році — 62%.

Із боргом, але без реклами

Попри те, що в Україні алкоголізм і тютюнокуріння є однією з головних соціальних загроз загальнонаціонального масштабу, Держспоживінспекція у 2012 році не забезпечила здійснення заходів щодо виготовлення і розповсюдження соціальної реклами про шкоду куріння та зловживання алкоголем.

Оскільки не було належного контролю з боку Мінекономрозвитку, захисники споживачів не забезпечили ефективної організації бюджетного процесу під час планування та використання коштів на виконання своїх повноважень. Аудитом встановлено, що за наявності кошторисних призначень центральним апаратом захисників усіх споживачів не були прийняті управлінські рішення для забезпечення використання бюджетних коштів у загальній сумі майже 0,5 мільйона гривень. Крім того, станом на 1 січня 2013 року у територіальних органах Держспоживінспекції виникла кредиторська заборгованість на загальну суму понад 2,1 мільйона гривень.

Одночасно встановлено, що на погіршення стану державного контролю у сфері захисту прав споживачів і ринкового нагляду певною мірою впливає низький рівень матеріально-технічного забезпечення територіальних органів Держспоживінспекції. У 2012 році майже 95% фактичних видатків цієї держустанови становили заробітна плата і нарахування на неї та оплата комунальних послуг і енергоносіїв.

— Аудитом встановлено, що сьогодні практично не здійснюється міжвідомча координація роботи органів державного нагляду у сфері захисту прав споживачів і ринкового нагляду, — розповідає Олександр Яременко. — Внаслідок цього контрольні заходи проводяться безсистемно. А це значно знижує їх ефективність у масштабах країни. В Україні немає консультативно-дорадчого органу, діяльність якого була б спрямована на забезпечення ефективності взаємодії між органами ринкового нагляду, створення уніфікованого підходу до ринкового нагляду в усіх секторах економіки, захисту інтересів споживачів і виробників. Сьогодні не створена національна інформаційна система оперативного взаємного інформування про продукцію, яка становить серйозний ризик, що значно ускладнює координацію дій органів ринкового нагляду під час планування і проведення системних контрольних заходів.

ТОЧКА ЗОРУ

Валентин БЕЗРУКИЙ,
президент центру споживчих
експертиз «Тест»:

— Торік була створена координаційна рада, яка б  мала зосередитись над роботою щодо покращення якості продукції та змінами у плані захисту прав споживачів. До її складу входило багато поважних фахівців. Проте жодного разу вона не зібралась. А тепер навіть немає сенсу її збирати, адже більшість посадовців, які входили до її складу, вже звільнились. Тож ця рада рік проіснувала на папері і благополучно «померла».

Щодо якості продукції, то мені здається, вона не погіршилась, і це  заслуга насамперед споживачів, які взялися уважніше обирати товари. А підприємці та бізнесмени почали трохи відповідальніше ставитись до виготовлення своєї продукції. Посприяла цим позитивним змінам і конкуренція. Приміром, нещодавно ми перевірили 10 зразків йодованої солі. І з’ясували, що з них реально відповідають вимогам і допоможуть у профілактиці йододефіциту лише три. Подібну ситуацію ми спостерігаємо і щодо інших продуктів.

ВЛАСНА ДУМКА

На прилавках браку не так і багато

Ірина НАЗАРЕВИЧ,
перший віце-президент
Всеукраїнської федерації споживачів «Пульс»:

— За нашими спостереженнями, в 2012 році права споживачів захищені на тому ж рівні, що і в минулі роки. Хоч трохи рідше звертаються зі скаргами на неякісну побутову техніку, мобільні телефони.

Зокрема, хотілось би, щоб споживачі не сприймали на віру всю інформацію стосовно неякісних товарів у торгівлі, яку дає Держспоживінспекція. Її статистика свідчить, що дві третини товарів у магазинах браковані. Але із власного досвіду (свого часу я працювала в управлінні захисту прав споживачів) знаю, що коли контролер приходить в магазин, одразу бачить які товари варто перевірити і записати в акт. Звісно, якщо в нього є якийсь досвід. В акт записується не вся продукція, яка є в магазині, в цей документ потрапляють лише товари, запідозрені у сумнівній якості. В результаті відсоток неякісної продукції рахується від цієї кількості перевірених товарів. Решта в цей відсоток обрахунку не входить. Звичайно, в торговельній мережі є бракована і фальсифікована продукція, але її не стільки, як показують результати перевірок Держспоживінспекції.