14 січня 2022 року назавжди залишиться у виробничому літописі фермерського господарства «Ферма-Еко» в Лебедині на Сумщині. Саме того дня до одного і найбільших міст в Іспанії Ллейд уперше прибув вантаж равликів, вирощених на Слобожанщині. Це стало вагомим досягненням, до якого виробничники йшли із червня 2018-го, коли підприємство з розведення равликів заснували лебединські підприємці Валерій Чалий та Ярина Багатиренко.

Звісно, тоді, в січні, ніхто не міг передбачити, що невдовзі, 24 лютого, розпочнеться наступ російських військ і підприємство, як і тисячі інших на Сумщині, опиниться під ворожими обстрілами, зазнає істотних втрат. Ворог знищив майже 70% маточного поголів’я, яке є основою равликового виробництва, постраждала матеріально-технічна база.

Однак попри всі проблеми, нині «Ферма-Еко» поступово відроджує виробництво, нарощує потужності, підтримує зв’язки з іноземними партнерами. А ще активно допомагає захисникам України, наближаючи перемогу.

Для Ярини  Багатиренко зацікавлення молюсками переросло у справу життя. Фото з сайту farm-eco.com.ua

Не лише екзотика

Для слобожанської глибинки равликова спеціалізація більш ніж несподівана й екзотична. Як пояснюють автори такого морського проєкту, посприяв випадок: якось, поїхавши на Херсонщину, Ярина Багатиренко звернула увагу на молюсків, що після дощу всіяли землю. Зацікавилася ними, почала вивчати відповідну літературу. А приготувавши з них страву раз, зрозуміла: равлики стають не просто захопленням, а справою життя. Після того як ретельно вивчили породи, обрали Helix Aspersa Muller. До уваги брали ціну, кліматичну сприйнятливість, смакові якості, інші особливості та характеристики.

Нині господарство займає 40 тисяч квадратних метрів, на яких розташовані маточник, інкубатор, холодильна камера, теплиця, вольєри, які засіяні кормовою культурою перко і обгороджені. У теплиці особливу увагу надають зрошенню, тож розпилювачі води, якої щодоби використовують до 4 тонн, встановлені густо.

Професійним равликознавцем у господарстві вважають зоотехніка-технолога Аллу Осипенко, яка трудиться тут із першого дня його заснування. Вона досконало вивчила особливості молюсків, їхній характер, поведінку тощо, тож бездоганно керує всіма виробничими процесами. Небезпідставно вважає, що равлики — живі організми і з ними потрібно поводитися відповідно: уважно, лагідно, терпляче.

До слова, раніше Алла працювала токарем на одному із промислових підприємств Лебедина, як, до речі, й інші її колеги, що нині працюють у «Ферма-Еко». Залежно від сезону з равликами пораються від 5 до 40 осіб.

Процес вирощування молюсків тривалий і складний, потребує особливої ретельності та професійності. На кожному етапі, починаючи від малька і закінчуючи набуттям товарної форми, свої технологічні вимоги. Відповідно до них, температура в холодильній камері має бути від 3 до 5 градусів тепла, а вологість — не вища за 60%. Коли електроенергію подають із перервами, за графіками, це надзвичайно проблематично. Тож доводиться підлаштовуватися під графіки, мінімізувати негативний вплив стресових ситуацій — одне слово, враховувати непрості реалії.

Експорт — відповідально  — й непросто

Лебединське господарство одне з небагатьох в Україні, яке зуміло вийти на закордонний ринок, адже укласти прямий контракт з європейським замовником вельми складно. Як каже Ярина Багатиренко, насамперед через важливі вимоги насамперед у питаннях сертифікації — для більшості українських колег це надзвичайно складно і навіть нереально.

А лебединці зуміли. Вони усвідомили, що український ринок насичений равликовою продукцією, тож треба шукати нових партнерів. Контракт з іспанцями має свою історію, на щастя, з успішним завершенням: тамтешні гурмани впевнилися у високій якості молюсків, тож відтепер господарство має ще одного надійного замовника. 

На вишуканий смак товариш усяк

Як розповідають у господарстві, равликова продукція має неабиякий попит, вона надзвичайно різноманітна й корисна.

Частину відкладеної ікри використовують на вирощування молюска, решту реалізують. Таку ікру ще інколи називають перлами Афродіти — за схожістю з перламутровими зернами. А що корисна, знають не тільки гурмани: вона містить мікроелементи, вітаміни різних груп, що поліпшують роботу серцево-судинної системи, щитоподібної залози, травлення тощо. І це стосується не тільки ікри — різноманітні види продукції, яку реалізує господарство, надзвичайно цінні й затребувані на сучасному ринку.

Основу становить продовольча група, зокрема натуральне філе з равлика, фасовані, фаршировані та сортовані молюски, паштет, варене м’ясо в оливковій олії та чимало інших. Муцин, або екстракт равлика, широко застосовують у косметології, бо він має чудодійні властивості. Тобто вибір широкий і на будь-який смак.

Важливо зберегти

На цьому акцентує Ярина Багатиренко, наводячи конкретні приклади, коли доводиться відмовлятися від вигідних і заманливих фінансових пропозицій через заслабкий нинішній виробничий потенціал. Свого часу лебединці виграли солідний грант на 8 мільйонів гривень, однак відмовилися від нього, оскільки умови передбачали повернення певної суми коштів у вигляді податків упродовж трьох років.

Цікава і показова історія трапилася у грецькому місті Салоніки, де на одному з тамтешніх підприємств виготовляють обладнання для равликових ферм і де нещодавно побувала Ярина Багатиренко. За її словами, керівництво підприємства запропонувало вигідні умови на придбання лінії, зробивши знижку на 20 тисяч доларів. На превеликий жаль, угоду не уклали, бо найближчі місяці й роки для лебединського колективу будуть складними насамперед у фінансовому плані. Тож зараз варто убезпечити підприємство від можливих прорахунків і економічних негараздів.

Допомога захисникам

На підприємстві не тільки зберегли виробництво, робочі місця тощо, а й активно допомагають захисникам України громити ворога. З ініціативи засновників господарства в липні створили благодійний фонд «Волонтери Лебединщини». Завдяки йому бійці одного з танкових батальйонів мають постійну підтримку. Ярина Багатиренко займається волонтерством ще із 2014 року, тож у неї вагомий досвід відповідної роботи.

Цілком можливо, що це вплинуло на недавній вибір сина Ярослава, який на початку березня повернувся з-за кордону, де мав роботу, гідну зарплату, перспективи зростання. Тепер він у лавах захисників України наближає таку жадану перемогу.

У «Ферма-Еко» впевнені: всі труднощі неодмінно подолають і підприємство повернеться до мирного життя.