30 листопада  Верховна Рада зареєструвала проект закону України №3551 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ)».  За основу цього документа депутати взяли варіант, який розробляли фахівці Моторно-транспортного страхового бюро (МТСБУ).

Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що  набрав чинності 1 січня 2005 року, застарів. Крім того, ОСЦПВ потребує узгодження з вимогами директиви 2009/103/ЄС. Тому  законопроект  №3551 має підвищити стійкість  ОСЦПВ впливу кризових явищ та рівень захисту потерпілих у ДТП.

Якщо буде ухвалено законопроект, то потерпілі у ДТП справді зможуть отримувати величезні страхові суми. Фото Володимира ЗAЇКИ

У режимі онлайн

Одна із запропонованих новацій на ринку ОСЦПВ — упровадження електронного страхового поліса, який протягом року після набуття чинності закону має повністю замінити теперішній паперовий аналог. Така форма договору повністю усуває проблеми виготовлення, зберігання, обліку та інвентаризації бланків полісів, унеможливлює використання полісів компаній, діяльність яких припинено. І врешті-решт наближає страхування до споживача, оскільки страхувальник отримує змогу не виходячи з дому, без посередників, через інтернет від початку до кінця укласти договір на цей вид послуг.

Передбачено перехідний етап, який дасть змогу протягом року після набрання чинності закону забезпечити можливість укладання договору з ОСЦПВ і в електронній, й у паперовій формах.

«Упровадження електронного поліса надає додаткові зручності страхувальникам і спрощує адміністрування процесів управління їхніми бланками. Водночас до страховиків виникають додаткові вимоги. Це зокрема обов’язок у разі потреби надавати завірену паперову копію електронного поліса, виконувати вимоги централізованої бази даних МТСБУ. А органи МВС здійснюватимуть автоматизований контроль наявності страхового покриття у відповідного транспортного засобу», — зазначає виконавчий директор НАСК «Оранта» Олександр Завада.

Робота напряму

Цей законопроект вносить зміни в нинішню відповідальність страхових компаній за зобов’язаннями: страховик  продає поліс і за ним з настанням страхового випадку виплачує. «Система прямого врегулювання збитків пропонує принципово новий рівень співпраці страховика і страхувальника: страховик за полісом відповідальності врегульовує збиток, завданий своєму клієнтові іншим автовласником, а потім отримує компенсацію від страховика», — пояснює президент Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк.

Упровадження прямого врегулювання має не лише унеможливити проблему недобросовісної  конкуренції, а й значно скоротити і спростити термін врегулювання страхових випадків (як мінімум удвічі). Запропонований механізм  позбавить автовласників потреби ходіння по муках —  від своєї страхової компанії до компанії винуватця ДТП. Щоправда, фахівці зауважують, що тоді слід підкоригувати і норму в Цивільному кодексі України, що у разі за ОСЦПВ вимагати виплату слід зі своєї страхової компанії.

До речі, законопроект  №3551 передбачає поетапне підвищення страхових сум та встановлення їх у розмірі еквівалента 1 мільйона євро за шкоду, заподіяну майну потерпілих, і 5 мільйонів євро за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю за одним страховим випадком незалежно від кількості потерпілих. Це відбуватиметься поетапно.

Наприклад, документ передбачає, що  розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, умовно становитиме з 1 січня 2017 року 1 мільйон гривень на одного потерпілого та 20 мільйонів гривень — на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих. А розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, на один страховий випадок умовно становитиме з 1 січня 2017 року 5 тисяч гривень на одного потерпілого та 2 мільйони гривень — на один страховий випадок, незалежно від кількості потерпілих.

На чому триматимуться гарантії прав

«Цей законопроект пропонує реформувати принципи корпоративного управління МТСБУ та нагляду за його діяльністю для запобігання корупційному втручанню в діяльність бюро чиновників та підвищення відповідальності органів його управління.  Більше повноважень делегується бюро як саморегулівній організації, зокрема підвищення лімітів за європротоколом (можливість оформити страховий випадок на місці  ДТП без очікування поліції) тощо», — зазначає віце-президент СК «АХА Страхування» Максим Межебицький.

Запропоновано посилити гарантійні функції МТСБУ за зобов’язаннями неплатоспроможних страховиків. Зокрема в законопроекті приділено увагу питанню гарантування прав постраждалим у разі банкрутства страхових компаній. А саме: не очікуючи завершення процесу банкрутства, МТСБУ  розпочне виплати із фонду захисту потерпілих, які така страхова компанія формує протягом часу перебування в бюро.

Документ пропонує упорядкувати норми щодо органів управління та контролю МТСБУ. Зокрема до складу його органів управління  запропоновано зарахувати: загальні збори членів, загальні збори повних членів, президію та дирекцію. Їхні структуру, функції, компетенцію, порядок формування та роботи визначатиме статут бюро.

«Ми оцінюємо шанси на ухвалення  цього проекту закону як великі. Єдине питання — коли це станеться, тому що, на жаль, страховий ринок — не першочерговий пріоритет для Верховної Ради. Є негативний приклад з новою редакцією закону «Про страхування», яка вже давно чекає на друге читання. Але ми всі разом — страхова спільнота, прогресивні політики, журналісти та громадянське суспільство, — повинні докласти зусиль, щоб це відбулось якомога раніше», — вважає Максим Межебицький.

А один з експертів зауважив, що в разі ухвалення та подальшого доопрацювання документа доцільно окремо ввести норму для поліції та МОЗ, щоб під час ДТП з постраждалими кожному учасникові видавати пам’ятку із зазначенням прав і дій для отримання страхової виплати надалі із зазначенням номерів полісів і страхових компаній учасників аварії. Запровадити звітність МОЗ та Мінсоцполітики з обліку постраждалих у ДТП,  окремо враховувати наслідки (смерть, інвалідність), які настали протягом року від травм, яких люди зазнали у дорожньо-транспортних пригодах. Адже держава повинна знати, скільки грошей втрачає від таких аварій (пенсії у зв’язку із втратою годувальника, втратою працездатності, недоотримання ВВП, монетизація пільг дітям тощо). 

КОМПЕТЕНТНО

Юрій ГРІШАН,
президент Моторно-транспортного
страхового бюро:

—  Законопроект №3551 пройшов довгий шестирічний шлях підготовки та обговорення. У роботі над ним взяли участь президія МТСБУ, представники страхового ринку, Ліга страхових організацій і Українська федерація страхування. Його підтримали профільний комітет Верховної Ради, депутати різних фракцій і Національна комісія з регулювання фінансових ринків.

Тож документ, що регулює ОСЦПВ наземних транспортних засобів, до вподоби всім зацікавленим. Така консолідація сил під час підготовки повинна привести до його ухвалення, що сприятиме впровадженню кращих європейських практик. Сподіваємося, що до кінця року документ розглянуть на засіданні профільного комітету, а на початку лютого — в сесійній залі. Від швидкості його ухвалення залежить не тільки стабільна робота ринку, а передовсім ступінь захисту страхувальника.