Уряд повністю налаштований на взаємодію з парламентом та розраховує на пришвидшення спільної роботи над ухваленням якісних законів, потрібних для розвитку країни. Такими словами Прем’єр-міністр Володимир Гройсман задав тон засіданню уряду. Він попросив нардепів у ході чергової сесії Верховної Ради працювати прискореними темпами та вийти на ухвалення конструктивних, якісних рішень. Глава уряду зазначив, що Верховна Рада VIII скликання таки змогла підтримати близько 500 законів, норми яких тепер можна втілювати у життя. Зокрема вдалося сформувати всю законодавчу базу щодо антикорупційного законодавства, реформування Національної по- ліції, децентралізації влади та дерегуляції. 

Однак, на думку Володимира Гройсмана, критерієм роботи парламенту є не кількісні показники. «Найголовнішою нашою проблемою за останні роки є швидкість проведення реформ. 

Якби ми рухалися швидше, то, думаю, і позитивних результатів цих реформ було б набагато більше», — резюмував він.

Аналог  трибуни — сміттєзвалище?

Не забув глава уряду і про популістів. Він запропонував їм долучитися до розв’язання проблем, пов’язаних зі сміттєзвалищами в країні, тобто не виступати із трибуни, а ділом довести, як саме слід наводити лад у країні.

«Робота над якісними законами дуже монотонна і важка, — продовжив тему Прем’єр. — Це важче, ніж вийти на трибуну популістам і за три хвилини, передбачені регламентом, у своєму виступі «натовкти» різних гасел про світле майбутнє й нинішні проблеми».

Він вкотре наголосив, що уряд працює над тим, щоб стабілізувати ситуацію в країні та відродити національну економіку. А потім висловив сподівання, що народні обранці сконсолідуються та проведуть гідний діалог, коли будуть розглядати питання щодо підтримки проекту Державного бюджету на 2017 рік, сприятимуть вчасному ухваленню цього документа.

Слова глави уряду передає департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ: «Ми маємо у вересні внести цей бюджет до парламенту. Вважаю, там є багато професійних народних депутатів, які спільно докладуть зусиль до того, щоб закон був якісний і ухвалений вчасно».

Цей бюджет, за його словами, буде «чесним». Там будуть прописані реальні доходи і відкритий розподіл цих доходів на потреби країни й громадян. У проекті документа також чітко визначено пріоритетні завдання, серед яких і національна оборона та безпека, і забезпечення економічного зростання, і розвиток інфраструктури. Не менш важливими будуть питання збереження децентралізації влади, підтримки аграріїв та вітчизняного машинобудування, запровадження заходів з енергоефективності. Особливу увагу приділятимуть освітній сфері, зокрема підвищенню заробітних плат учителям та започаткуванню змін у системі.

Глава уряду також вважає за потрібне посилити співпрацю з країнами Вишеградської групи (Польщею, Чехією, Словаччиною, Угорщиною). На першому етапі — співпраця у розвитку інфраструктури на спільних кордонах.

Пшениці  й гречки  вистачить  на всіх

Під час засідання уряду Володимир Гройсман запрошував до виступів двох доповідачів — міністра екології та природних ресурсів і міністра аграрної політики та продовольства. Першим узяв слово Остап Семерак. Він заявив, що в Україні  є близько 30 тисяч сміттєзвалищ і полігонів для відходів. Однак жодної інформації про них немає. У цьому контексті міністр екології та природних ресурсів зазначив, що офіційно органи місцевої влади та очолюваного ним відомства володіють інформацією тільки про 2600 звалищ. Саме тому вводять новий сервіс — електронну карту смітників. До нього матимуть доступ усі охочі. «На кожного українця припадає 240 кілограмів відходів, а у Швейцарії, наприклад, — нуль. Ось це наша мета. Ми можемо вичистити країну», — резюмував Остап Семерак, звернувши увагу на пасивність місцевих органів влади у розв’язанні проблем боротьби зі сміттєвими звалищами.

Володимир Гройсман висловив упевненість, що місцеві органи влади цілком здатні вирішити ці питання. Головне — «впорядкувати сміттєзвалища». Він навіть дав протокольне доручення всім зацікавленим міністерствам долучитися до розв’язання цієї проблеми.

Головний аграрій Тарас Кутовий виступав після того, як Прем’єр заявив, що український аграрний сектор має в своєму розпорядженні достатньо ресурсів для переходу від лідерства в сировинному сегменті до лідерства у сфері переробки. Мінагрополітики треба лише запроваджувати нові технології і збільшувати продуктивність, поглиблювати переробку. Ці процеси держава підтримає.

А міністр заявив, що Україна в новому маркетинговому році (розпочався з липня) планує експортувати на зовнішній ринок близько 39,8 мільйона тонн зернових, включно з 14 мільйонами тонн пшениці. «Ми вже намолотили 38 мільйонів тонн, з яких 25,5 мільйона тонн — пшениця. 55% — це продовольча пшениця. Прогнозний обсяг її експорту — близько 14 мільйонів тонн».

За словами міністра, якщо агропідприємства підтягнуть показники врожайності на 20%, то загальний обсяг врожаю в цілому по країні зросте на 8—9 мільйонів тонн. «Нині пропозиція зерна по року — близько 70 мільйонів тонн, внутрішнє споживання — 23,5 мільйона тонн. Загальний експортний потенціал — 39,8 мільйона тонн. Тобто йдемо трохи в плюсі до минулого року. Якби світова кон’юнктура нам допомогла, ми б вийшли на хороший результат. Але поки що зернові на світових ринках на низькому рівні, і позитивних тенденцій не спостерігаємо. Треба допомагати нашим аграріям, особливо малим і середнім господарствам», — додав Тарас Кутовий.

До слова, маємо оптимістичні показники врожаю гречки. Вже оброблено 61% посівних площ. А прогнозний урожай становить 174 тисячі тонн за внутрішнього споживання 160 тисяч тонн. Надлишок — 14 тисяч тонн. А ось під цукровими буряками оброблено лише 2% площ.

 Кабінет Міністрів удвічі збільшив — до 500 тисяч гривень — граничний розмір фінансової допомоги дрібним фермерським господарствам, які мають в обробітку земельні наділи площею не більш ніж 500 гектарів.