ЖИТЛО

Розв’язання проблеми аварійних будинків потребує значних коштів. Та ігнорування затребує їх ще більше, не кажучи про можливі людські втрати

Будинок на Артема, 24 у Нікополі на Дніпропетровщині вже став у місті надто відомим. Майже з тих пір, як його побудовано у 1980 році, його мешканці невтомно ходять по владних кабінетах. Адже одразу після здачі будівлі в ній почали з’являтися тріщини. А у 1987 році 5-поверховий 4-під’їзний цегляний будинок  визнано аварійним офіційно. І було через що: два середніх під’їзди почали просідати під землю, а крайні — схилятися і складатися на середні. Одразу відчутно постраждав стояк четвертого під’їзду, в якому трикімнатні квартири. Звернення людей до місцевої влади не принесло результатів, і одна  жителька поїхала до Москви. Не встигла повернутися — квартири знайшлися і людей з цього стояка відселили. Однак решта мешканців будинку залишилися, для них розпочалися безкінечні походи в різні інстанції. Ходять і пишуть вже 30 років. Не сподіваючись на місцеву владу, написали лист і до «Урядового кур’єра».

 Через тріщину в квартирі видно вулицю

«У квартирах немає жодної цілої несучої стіни, плити перекриття провисають, стіни відійшли від стелі, через тріщини видно вулицю, віконні та дверні отвори перекошені», — йдеться у листі. Що все це справді так, я переконалася на місці.

— У 2000 році серед ночі я прокинулася — жах! — тріск неймовірний, почала падати плита стелі. І шпалери відвалилися, — згадує мешканка 4-го під’їзду другого поверху Віра Коваль. — Третя ночі. Я побігла до сусідки на четвертий поверх, кажу: «Любо, треба людей евакуйовувати!» А вона спросоння: «Та йди до мене ночувати». Я пояснюю, що якщо у мене впаде, то у неї також. Вирішили звернутися до сусіда — начальника ЖЕКу. Той зайшов, подивився, шваброю до плити торкнувся — під нею якраз моє ліжко стояло — і каже: «Начебто не хитається. Ти хоч ліжко звідси прибери». І пішли собі спати, я лише перебралася в іншу кімнату.

Після такої екстремальної ночівлі пані Віра кинулася до балансоутримувача будинку — міськвиконкому, потім поїхала «в область», яка прислала спеціальну комісію. Як наслідок, з’явилися висновки різних спеціалістів, що в будинку на Артема, 24 існує реальна загроза для життя його мешканців, що може бути катастрофа регіонального рівня, що будинок відновленню не підлягає і людей треба терміново відселяти. І людей справді почали відселяти!

«За роки будинок став для держави золотим»

— Почали з родичів колишнього заступника міського голови Сергія Донця. Їх у 2005 році відселили і ще три квартири — всього чотири. І після цього — різкий поворот:  ремонтуватимемо! Слова і рішення щороку міняються. Тут уже були і капітальні ремонти, і поточні…За ці роки наш будинок уже став для держави золотим! І відселяють людей не за правилами: комусь дають меншу площу, а родичам-знайомим — більшу. Взагалі з радянських часів відселили всього 11 квартир. Лишилося в нашому під’їзді 8, і одна — в першому, — каже Віра Коваль.

Ця «одна квартира в першому» — під номером 3 — належить пенсіонерці Ірині Степанівні Рєпніковій. Пенсіонерка показує мені тріщини у стінах, куди проходить сірникова коробка, деформовану міжповерхову плиту тощо. Нову квартиру влада їй обіцяє вже кілька років. І навіть пропонувала двокімнатну замість трикімнатної. Тож жінка відмовилася. До речі, на придбання квартири для І. Рєпнікової з міського бюджету в 2006 році виділили 693 тис. грн. Куди ці гроші пішли — ще питання.

 Людей таки відселили. Тимчасово і не всіх

У Нікопольській міськраді послалися на висновок ТОВ «Техметпром», згідно з яким деформованим і не придатним для проживання є лише четвертий під’їзд та кв. №3 першого під’їзду. «В процесі експлуатації у будинку внаслідок підтоплення фундаменту витоками водонесучих та водовідвідних комунікацій виникли просідання, які призвели до утворення численних тріщин у стінах будинку та деформації його несучих конструкцій», — ідеться у ньому.

В мерії Нікополя повідомили, що на сьогодні всі мешканці четвертого під’їзду відселені. Його повністю відключено від газо-, тепло-, водопостачання та водовідведення, а всі квартири опечатані. «14 вересня 2011 року Нікопольською міською радою затверджені кошти в сумі 200 тис. грн на виконання інжинірингових робіт з вирівнювання будинку шляхом вибурювання з оцінкою стану наземних конструкцій в процесі вирівнювання 4-го під’їзду житлового будинку № 24 на вул. Артема. Після виконання вказаних робіт та надання висновків щодо технічного стану наземних конструкцій та можливості подальшої експлуатації в проект Програми розвитку житлово-комунального господарства м. Нікополя 2012 року будуть внесені пропозиції щодо виділення коштів на виконання необхідних робіт. Якщо згідно з висновками четвертий під’їзд буде визнаний таким, що непридатний для подальшої експлуатації, всі його мешканці будуть  забезпечені постійним житлом», — йдеться в офіційній відповіді Нікопольського міськвиконкому.

Аби не рятувати людей, треба ремонтувати будинки. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Натомість Віра Коваль має висновки київських експертів про те, що при вирівнюванні четвертого під’їзду інженерні конструкції впадуть. За словами начальника управління ЖКГ Нікопольської міськради Вадима Засядьвовка, розведенням секцій займатиметься дніпропетровський інститут «Дніпроцивільпроект», який має дати висновок, що доцільніше робити: реконструкцію і капремонт чи будинок знести і купити людям квартири.

— На придбання квартир треба більше мільйона гривень. Нині на тимчасову оренду житла на час проведення робіт запланували виділити 60 тис. грн, — каже Вадим Засядьвовк. За його словами, для оренди житла Нікопольська мерія дає мешканцям однокімнатної квартири 600 грн на місяць (середня ринкова ціна в місті 450 грн), на двокімнатну — 800 гривень (замість 600). Трикімнатних на відселення в будинку нині нема. Гроші виділяють у вигляді щомісячної матеріальної допомоги «для вирішення соціально-побутових питань на час відселення» і з запасом, бо до кінця року ціни можуть змінитися.

«Чому ж комусь дали постійне житло, а нас відселили тимчасово?» — риторично запитують мешканці четвертого під’їзду.

Страусина політика чи зручний об’єкт для дерибану?

 Розв’язувати проблему чергова нікопольська влада вкотре збирається за традиціями попередників. Тобто знову кидати бюджетні гроші на ремонти, які болюче багаторічне питання навряд чи остаточно вирішать. На моє запитання, як же бути з іншими під’їздами і хіба не краще один раз купити людям житло, а не витрачати кошти на численні недешеві ремонти, нікопольські чиновники ЖКГ заявили:

— Краще було б ще у радянські часи побудувати новий будинок, і все. А ми зараз за кілька місяців намагаємося все вирішити. Тільки четвертий під’їзд має проблему. У першому теж будемо виконувати роботи. Всі служби, інститути кажуть, що там просадки будівлі не буде. Там тільки маленька тріщина в одній квартирі, в інших немає.

 В мерії запевняють, що іншим мешканцям будинку турбуватися нема чого. За під’їздами ведеться постійне спостереження, встановлені «маячки». Тож «маленьку» тріщину, в яку проходить ціла сірникова коробка (в кімнаті третьої квартири), довелося показати на своєму фотоапараті і особисто міському голові Руслану Токарю. Для нього це виявилося новиною. Він одразу викликав підлеглих і показово провів термінове засідання. «Як так, перший під’їзд будемо просаджувати разом із людьми? — запитав у них Р. Токар. — Треба обстежити весь будинок, зібрати мешканців і визначитися, чи витрачати гроші на тимчасове відселення, оренду квартир і ремонт, чи всіх відселити і будинок знести». А оскільки міський бюджет купівлю квартир не потягне, у разі необхідності міський голова Нікополя збирався звертатися по допомогу «в область».

Та, за словами жителів багатостраждального дому, згодом до них з обіцяними обстеженнями так ніхто і не прийшов. А тріщини ж є в усіх  під’їздах. Однак їх чомусь нікопольські чиновники не помічають.

Дніпропетровська облдержадміністрація на інформаційний запит «УК», як обласна влада бачить вирішення проблеми аварійного житла, і зокрема будинку по Артема, 24 в Нікополі, відповіла …довідкою стану справ від Нікопольської міської ради. Однак запевнила, що хоч аварійне житло — комунальна власність і є питанням місцевої влади, у разі необхідності розв’язати проблему обласний бюджет допоможе. То ця необхідність настане, коли плити будинку впадуть на голови людей? 

У Нікополі понад сто будинків, які деформуються через намивні посадочні грунти. (Саме на такому побудований і дім по Артема, 24.) За ними комунальні служби міста ведуть спостереження. Допустиме просідання будинку — 4-5 мм. Взагалі ж по місту буває й до 60-80 мм за рік.

— На сьогодні є кілька варіантів  розв’язання проблеми. Це — посилення несучих конструкцій, які вже деформуються. Їх обрамляють металевими поясами, роблять стяжку, щоб ці будинки не відхилялися і не розтріскувалися. І є варіант контрольованого замочування, коли вибурюють свердловини під фундаментом і в них заливають в необхідних об’ємах воду. Тоді будинок починає просідати в інший бік. Таким чином його вирівнюють. Так буде вирівнюватися і 4-та секція по Артема, 24. І потім потрібно контролювати, не допускати замочування грунтів, поривів на водогонах, теплотрасах, слідкувати, щоб був забезпечений водовідвід, — розповіли в управлінні ЖКГ Нікопольської міськради.

КОМПЕТЕНТНО

                                   
Анатолій БЛИЗНЮК, 

міністр регіонального розвитку,

будівництва та ЖКГ України:

— Рішення щодо аварійного житла слід приймати в кожному конкретному випадку органу місцевого самоврядування. А якщо там потрібно втручання держави, не можна чекати, коли будинок завалиться і когось придавить. Треба вживати відповідних заходів: або доводити до нормального стану, або руйнувати і будувати наново.