Необхідність якнайшвидшого підписання економічної частини угоди з Євросоюзом та запровадження безвізового режиму — ці постулати стали одними із пріоритетних у програмній промові Президента Петра Порошенка, проголошеній з парламентської трибуни. «Угоду про асоціацію ми розглядаємо лише як перший крок до повноправного членства України в ЄС. Ніхто не має права вето на європейський вибір України», — заявив він, додавши, що нашу країну багато років було відірвано від свого європейського коріння, і лише зараз вона повертається туди остаточно і безповоротно.

Наша газета вирішила нагадати читачам про ті кроки, які вдалося здійснити уряду на шляху до підписання політичної частини Угоди про асоціацію, яка стала першою ластівкою омріяного Україною визнання своєї європейськості. Ці віхи приємно згадувати, але ще приємніше передчувати, що попереду на нас очікує набагато більше важливих подій, здатних перевернути свідомість наших співгромадян і зміцнити авторитет України у цивілізованому світі.

Чотири місяці народ чекав на крок у бік ЄС. І таки дочекався. 21 березня Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей, глава Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу та лідери 28 країн-членів ЄС разом із Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком скріпили підписами політичний розділ Угоди про асоціацію між Україною та цією міжнародною організацією. 

Привітний жест Голови Європейської ради Германа Ван Ромпея виглядає дуже символічним. Фото з сайту mediaport.ua

Згадайте ж бо, як 22 листопада 2013 року опісля тривалих дискусій та наполегливих заяв тодішній президент Віктор Янукович увів у ступор як пересічних українців, так і високопосадовців із ЄС. Адже за тиждень до Вільнюського саміту «Східного партнерства» призупинив європейський поступ. Призупинив чи зупинив? До своїх читачів та глядачів журналісти змогли донести тільки слова екс-віце-прем’єр-міністра Юрія Бойка. Він сухо зачитував текст розпорядження №905-р, яким Кабмін нашвидкуруч призупинив процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною з одного боку та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами — з другого. Того вечора дехто зі скептиків, можливо, ще вірив, що цим радикальним кроком уряд дав собі час на докладне вивчення комплексу заходів, які Україна має виконати для відновлення втрачених обсягів виробництва, напрямків торговельно-економічних відносин із Росією та іншими країнами СНД. А навесні, переконана, ті самі скептики ставили собі запитання: чому підписано лише політичну частину?

Арсеній Яценюк позиції не приховував: «Це перший крок до того, щоб Україна стала повноправним членом ЄС. У нинішніх економічних і політичних умовах треба зберегти країну. Тому я не обіцяю покращення ні сьогодні, ні завтра. Але ми знаємо, що завдяки цій угоді післязавтра ми матимемо європейське майбутнє».

Ця частина передусім стосується того, що найбільше турбувало й паралізовувало Україну в період анексії Криму проросійськими агресорами: співпраці у сфері безпеки та оборони, територіальної цілісності. А ще підписаний розділ стосувався формування спільних органів ухвалення рішень між сторонами щодо енергетичних чи торговельних питань. А вже 15 травня ЄС відкрив в односторонньому порядку свої ринки для українських товарів, знявши мита і тарифні обмеження на сільськогосподарську і промислову продукцію. Вітчизняна економіка отримала шанс поповнити бюджет 490 мільйонами євро.

«Україна хоче бути частиною Європи. Європу також ділили, її намагалися порвати, в Європі були війни, але Європа це перемогла. Зараз вона об’єднана, єдина, і запрошує Україну, — це вже слова Прем’єра в День Європи 17 травня. — Наші перспективи світлі, дії — правильні, і разом із Європейським Союзом ми зробимо Україну процвітаючою».

Тож чи буде сильнішою Україна в дуеті з європейськими партнерами? Поза сумнівами, бо ми європейська нація, яка не просто поділяє європейські цінності, а й втілює їх у життя. За це й отримає в перспективі подяку — можливість вільно подорожувати континентом.

Наступний єврокрок Кабінет Міністрів перекладе на плечі нового глави держави. Щойно Президент стане до своїх обов’язків, уряд рекомендуватиме йому невідкладно здійснити візит до Брюсселя і підписати Угоду про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі.