Початок 2020 року став чи не найуспішнішим з точки зору умов залучення Україною коштів до державного бюджету. У січні Міністерство фінансів провело три аукціони з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), за підсумками яких до державного бюджету було залучено 18,5 мільярда гривень. На останньому аукціоні 28 січня ставки дохідності лише за тримісячними паперами перевищували 10%. ОВДП з терміном обігу 1, 2 та 7 років коштували 9,91%, 9,86% та 9,79% відповідно, повідомляє пресслужба міністерства.

Наприкінці січня проведено успішне розміщення єврооблігацій на суму 1,25 мільярда євро з дохідністю 4,375%. Це найнижча в історії України ставка запозичення за публічно розміщеними цінними паперами на зовнішніх ринках і один з найнижчих купонів серед країн з кредитним рейтингом «В». Уперше в історії Україна випустила єврооблігації не з премією щодо котирувань на вторинному ринку, а з дисконтом 25 базисних пунктів.

Витрати державного бюджету з погашення державного боргу в січні 2020 року становили 31,6 мільярда гривень, з обслуговування — 4,4 мільярда.

За звітний період сукупний державний та гарантований державою борг України в еквіваленті в національній валюті зріс на 4,04% і становив 2079,02 мільярда гривень, а в еквіваленті в іноземній валюті, навпаки, зменшився на 1,1% і становив 83,43 мільярда доларів США. Важливим чинником впливу на коливання суми державного боргу був курс гривні до долара.

Для зменшення впливу курсових коливань на стан державного боргу Мінфін, реалізуючи Стратегію управління державним боргом, послідовно скорочує частку державного боргу, номінованого в іноземній валютні. За попередній рік завдяки збільшенню запозичень у національній валюті Мінфін збільшив частку державного боргу, номінованого в гривнях, з 33% до 41%. Відповідно до мети, поставленої Мінфіном, на кінець 2024 року така частка має перевищити 50%.

Для забезпечення стабільності державних фінансів і з огляду на порівняно високу вартість запозичень України серед зовнішніх джерел фінансування пріоритетом для Міністерства фінансів залишається співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та країнами-партнерами.

Як повідомляє УНІАН з посиланням на Мінфін, затвердження нової програми з Міжнародним валютним фондом створить передумови для початку переговорів з Європейським Союзом щодо нової програми макрофінансової допомоги. Також можна буде в найкоротші терміни завершити переговори про отримання позики на політику розвитку від Світового банку. Як зазначають у Мінфіні, незважаючи на виконання всіх зобов’язань, узгоджених у межах чинної 4-ї програми макрофінансової допомоги Євросоюзу, в лютому Україна не отримала другого траншу за цією програмою, оскільки європейська сторона очікує виконання всіх попередніх заходів для нової програми з МВФ.

Україна і МВФ у грудні 2019 року досягли домовленості про нову трирічну програму розширеного фінансування обсягом 5,5 мільярда доларів. Рішення про нову програму має затвердити рада директорів фонду, але точної дати розгляду цього питання поки що не визначено. Голова НБУ Яків Смолій у грудні 2019 року заявляв, що рішення про нову програму може бути затверджено в першому кварталі 2020-го, а серед попередніх умов для укладення угоди назвав ухвалення законів про неможливість повернення збанкрутілого банку колишнім власникам і про обіг земель сільськогосподарського призначення. За підсумками роботи експертів МВФ, у Києві з 20 по 28 лютого в українському представництві фонду заявили про досягнення істотного прогресу в обговоренні законодавчих ініціатив, спрямованих на підтримку зростання й забезпечення стабільності, а також про майбутнє дискусій.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»