РЕКОРД

Запорізькі трансплантологи за півтори доби повернули
до життя шестеро приречених пацієнтів

Коли вже сплинув критичний для стану здоров’я пацієнтів з донорськими органами термін, медики дозволили власкору «Урядового кур’єра» побувати в операційній і стати свідком операції на відкритому серці, а потім поспілкуватися із щасливчиками, яким доля подарувала другий шанс. 

— Напруження в усіх нас було величезне, — згадує свою півторадобову вахту керівник бригади трансплантологів ректор Запорізької обласної медичної академії післядипломної освіти професор Олександр Никоненко. — Інформацію про двох імовірних донорів у Дніпропетровську ми отримали о 9.00. З цієї хвилини почалася підготовча робота. Потрібно було з’ясувати, кому з пацієнтів (а їх дуже багато — тільки на донорську нирку сподіваються понад 200 людей) підійдуть обидва серця, чотири нирки та дві печінки. За органами ще треба було виїхати в сусіднє місто, зробити їх вилучення й оперативно доправити у Запорізький міжрегіональний центр трансплантології. Разом з бригадою хірургів у Дніпропетровськ виїхав і фахівець з ультразвукового дослідження внутрішніх органів. Для надійності взяли  і свій портативний апарат УЗД, щоб заздалегідь точно з’ясувати стан донорського матеріалу.

 Допомагали  даішники

У Дніпропетровську до операції з вилучення органів у донорів приступили о 18.00, а завершили лише о 22.00. Для медиків було вкрай важливо максимально швидко доставити їх у Запоріжжя. Адже «час життя» донорського органа поза організмом людини обмежується ліченими годинами: для серця це 5 годин, для печінки — 12 (включаючи час на проведення пересадки). Хірурги з вдячністю говорять про співробітників ДАІ обох областей. У Дніпропетровську «швидкій», яка перевозила медбригади і донорський матеріал, забезпечили «зелену вулицю» і міліцейський супровід.

Підбираючи реципієнтів або, простими словами, отих щасливчиків, кому буде пересаджено орган, треба було знайти тих, у кого б виявилася ідеальна сумісність з донором і за групою крові, і за низкою інших параметрів. Претендентом на донорське серце виявився 30-річний житель Запоріжжя Андрій.

— В Андрія доволі рідкісне захворювання серця, яке передається у спадок по чоловічій лінії, до речі, від нього помер його старший брат, — уточнює лікар-кардіохірург Станіслав Посудевський. — Насправді хвороба розвивалася довгі роки, не подаючи ознак. Але в цьому  криється головна небезпека: молода людина могла раптово померти. Сьогодні пацієнт упевнено йде на поправку. Успішно реабілітуватися після дуже складної операції йому допомагає оптимізм.

 Сам Андрій стверджує, що нове серце тільки додало йому сил.

— Коли одужаю, хочу поїхати до родичів мого донора, подякувати їм і більше дізнатися про людину, чиє серце б’ється тепер у мене в грудях, — планує він.

Починається нове життя

Професор Олександр Никоненко зазначає, що після заміни хворого органа на здоровий люди фактично починають нове життя. Багато хто відзначає у себе ряд змін і навіть відкриває нові таланти. Те, які нові для себе відчуття випробував реципієнт із донорською печінкою, власкору «УК» не вдалося з’ясувати. Медики попросили не турбувати 40-річного педіатра з Хмельницького, який до трансплантації  переніс ще 4 операції.

 — Операція з пересадки печінки насправді була найскладнішою з усіх проведених нами в ту ніч, — підтверджує професор Сергій Завгородній. — Ми працювали над нею кілька годин поспіль. Вранці до нас підключився судинний хірург професор Олександр  Губка. Він віртуозно завершив реконструкцію головної печінкової артерії. Коли ми зняли артеріальні затиски і печінка на очах стала збільшуватися в розмірах, змінила колір на рожевий, то зрозуміли, що тепер у пацієнта все буде добре.

Про 4 операції з пересадки донорської нирки, дві з яких теж провели в Запоріжжі, а дві — на виїзді в Дніпропетровську, трансплантологи говорять як про звичну справу. Всі пацієнти почуваються добре й готуються до виписки. Тепер їх чекає нове життя — без виснажливого гемодіалізу і постійної прив’язки до апарата штучної нирки.

— Люди з донорськими органами отримують широкі фізичні можливості, — стверджує завідувач відділення трансплантології та гемодіалізу обласної клінічної лікарні, доцент кафедри трансплантології ЗМАПО Микола Поляков. — Вони живуть повноцінним життям. Деякі видатні спортсмени також мають донорські органи. До слова, людина з пересадженим серцем пробігає 100-метрівку за... 12 секунд! У гравця збірної Хорватії з футболу — чемпіона світу-2010 Івана Класіча — донорська нирка.