БЕЗПЕКА СПОЖИВАЧА

Волинська обласна державна адміністрація розпочала масштабну паспортизацію ринків

 

Шістнадцять робочих груп, що створені у містах і районах області, перевірять усі ринки, аби на фактичному матеріалі скласти аргументовані паспорти із відомостями про те, як на них відбувається торгівля. І, врешті-решт, змусити власників підняти рівень обслуговування на них.

 

Не виконали приписів? Закрити!

 

- Групи куруватимуть 16 обласних керівників, серед яких - очільники податкової адміністрації в області, відділення Aнтимонопольного комітету, санепідемстанції, облспоживспілки, цінової інспекції тощо. Головне завдання, що ставиться на цей захід, - комплексно подивитися на те, як організована торгівля на ринках, максимально привести її до вимог чинних нормативних документів, - розповіла начальник управління економіки ОДА Любов Івевакова. - Тому власникам ринків будуть видані відповідні приписи контролюючих служб. Якщо вони не забезпечать належних умов для торгівлі і безпеки покупців відповідно до чинного законодавства - буде ставитися питання про припинення роботи таких ринків. Бо не можна більше терпіти того, щоб поруч продавалися оселедці і одяг, отрута для щурів і макаронні вироби...

До безумовно потрібної роботи, що дозволить волинянам безпечніше витрачати свої гроші, залучили і Спілку роботодавців і підприємців області. За пропозицією її голови Юрія Анцуха, який куруватиме ревізію ринків Ківерцівського району, "... потрібно передбачити також певний термін, аби ринки, підприємці, де виявили певні порушення, змогли їх виправити. Варто дати шанс до певного числа виправити ситуацію".

 

Громадська організація також запропонувала розробити для підприємців анкету, де і можна було б вказати, що, на їхню думку, заважає базарам розвиватися, і що має зробити влада, аби такий розвиток був...

 

Спочатку - життя і здоров'я людей, потім - прибуток!

 

На думку головного санітарного лікаря області Наталії Янко, нині найпроблемнішими є Центральний та Завокзальний ринки Луцька та їхній "побратим" із шахтарського міста - Нововолинська. Не набагато відірвався від них і ринок у Ковелі, недавніми відвідинами якого голова Волинської ОДА Борис Клімчук був просто шокований. Окрім численних порушень правил торгівлі, на багатьох із понад півсотні торжищ внаслідок численних самовільних забудов, вузьких проходів між ятками і контейнерами існує небезпека, що у випадку пожежі може бути затруднена евакуація покупців і підїзд пожежних машин.

На багатьох ринках області, попри їх існування не перший рік, так і не створені належні санітарно-гігієнічні умови. Не розведені по окремих приміщеннях торгівля рибою, ковбасними і м'ясними виробами, молокопродуктами та промисловими товарами. Влітку бракує холодильного обладнання. Часто відсутні місця для перевдягання продавців. А деякі контейнери взагалі стоять на підземних комунікаціях та під газопроводами, що, звісно, заборонено, і може призвести до біди.

Щороку працівники МНС України складають на підприємців сотні актів про недотримання вимог пожежної безпеки. Начальник волинських рятувальників, генерал-майор цивільного захисту Володимир Грушовінчук вже не раз нагадував про катастрофічні пожежі, що періодично виникають через нехтування правил безпеки на ринках. Наприклад, Харків, де зайнялася велетенська пожежа на ринку... Але попри це деякі приписи пожежних так і залишаються з року в рік не виконаними...

Чи можна обійтися без "дідівських" ваг?

 

Чимало покупців нині вже не хочуть миритися і з постійним брудом під ногами, притаманному практично усім базарам. Особливо в осінньо-зимовий період. Та й час нині - дорогий. І тому тими ж ногами "голосують" проти ринкової торгівлі, що виросла із безгрошів'я кризових 1990-х - йдуть вибирати собі товари у прилеглі до найбільших волинських базарів супермаркети та великї торгові центри. Тут і на підлозі плитка виблискує, і тиха музика лунає, і цінники на всіх товарах прикріплені... І ваги - електронні, а не дідівські механічні із "полегшеними" народними умільцями гирями... А головне - контроль за тим, що продається!

- Ми сьогодні чимало говоримо про захист прав підприємців. І це правильно, - зауважила Наталія Янко. - Але не маємо права забувати й про права людей, які після відвідування базарів і базарчиків хворіють і витрачають десятки, сотні гривень на лікування...

З нею важко не погодитися. Бо той же, наприклад, автомобільний ринок у місті Луцьку, за в'їзд на який власники беруть чималий збір, після сходження снігу більше нагадував звалище сміття, ніж громадське місце, де періодично перебувають тисячі людей. А де бруд - там, звісно, і хвороби!

Серед самих підприємців робота з паспортизації ринків, що проводиться облдержадміністрацією, як і очікувалося, сприйнята неоднозначно.

- Це така "реформа" , "підтримка для малого бізнесу" -дочекалися!.. Казну ж наповнювати треба! І ніяких перевіряючих не буде цікавити, що у тебе - дві вищих освіти, двоє дітей і відсутність працевлаштування за фахом! - висловився один із них, який не захотів назвати свого прізвища. - І контейнер ти купив за позичені гроші, а тобі підписують оренду на рік, а далі - невідомо... То як вкладати кошти у благоустрій того контейнера, якщо завтра він може стати сміттям?

... Але чимало споживачів усе ж таки підтримують чергову спробу влади зробити продаж товарів на ринках цивілізованішим. Чи, хоча б, навести там належний санітарний лад. І тому усе більше відвідувачів таки там, де створені належні умови для торгівлі.

У протистоянні між бізнесом і місцевою владою покупці роблять найголовніший вибір - власними гаманцями. Попри те, що на базарі усе ж таки купити необхідне можна трішки дешевше. І тенденцію цю особливо добре видно у передсвяткові і вихідні дні, коли перед касами навіть утворюються невеликі черги.

 

А це вже красномовно свідчить: наш вибір - за європейською, а не базарною торгівлею!