Перший заступник міністра
енергетики та вугільної
промисловості
Ігор ПОПОВИЧ

На плечах шахтарів тримається енергетична безпека, їхніми руками твориться стабільне майбутнє країни. Напередодні професійного свята — Дня шахтаря — поведемо мову про підсумки роботи галузі, про плани на майбутнє та кроки щодо подальшого реформування вугільної промисловості. Наш співрозмовник — перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості   Ігор Попович.

На честь  Дня шахтаря

— Передусім, Ігоре Миколайовичу, якими здобутками зустрічають колективи своє професійне свято?

— Не обійтися тут без цифр, назву найвагоміші. За січень-липень державні підприємства видали на-гора 22,4  млн т вугілля, що на 1,6 млн т, або на 7,7%, перевищує плановий показник. Порівняно з відповідним періодом минулого  року видобуток збільшився на 2,4 млн т (на 11,8%). Серед кращих колективів — підприємства «Ровенькиантрацит», «Свердловантрацит», «Макіїввугілля», «Антрацит», «Селидоввугілля», «Торезантрацит», шахтоуправління «Донбас».

На результатах роботи позначилася добре організована  трудова вахта на честь Дня шахтаря, проведена  серед колективів прохідницьких і вугледобувних бригад. Червень — серпень було оголошено місяцями високопродуктивної праці з видобутку вугілля та здійснення гірничих виробок.

— Однак на загальному фоні є й ті, чия праця — приклад для інших…

— Серед переможців трудової вахти бригади гірничих робітників очисного вибою під керівництвом О. М. Пескова (шахта №1/3 Новогродівська), В. В. Бабича (шахта імені В. В. Вахрушева), О.С. Анісімова (шахта «Довжанська-Капітальна»), В. А. Кошельника (шахта  імені Ф. Е. Дзержинського), С. М. Гончарова  (шахта «Червоний партизан»), Р. В. Архіпова (шахта імені Ф. Е. Дзержинського), А. В. Сможенкова (шахтоуправління «Ровеньківське»), С.А. Шрубованого (шахта імені «Космонавтів»), О. Г. Кондрашева (шахта імені «М.В. Фрунзе»).

Серед забійників на відбійних молотках високі показники в роботі продемонстрували бригади Г. Є. Ізвєкова і Р. О. Аніксімова із шахти ім. Дзержинського ДП «Дзержинськвугілля» та О.Ю. Мазуркевича  з шахти імені «М.І. Калініна» ДП «Артемвугілля».

Не відстають від видобувних  колективи прохідницьких бригад. Кращими визнані ті, які очолюють Ю.В. Филимонов (шахта ім. Ф. Е. Дзержинського), В.М. Морозова і Г.Є. Добриднєва (шахта «Довжанська-Капітальна»). За рахунок організації швидкісного проведення повітроподавального ходка з випередженням графіка на місяць підготовлена 14-та західна лава шахтоуправління «Південнодонбаське № 1».  На шахті 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидоввугілля» у 18-му північному конвеєрному штреку бригада І.А. Бєлікова в червні пройшла 525 м виробки. Прохідники бригади В. Матвєєва з шахти «Надія» при нормативі проведення південного панельного конвеєрного штреку 117 м за місяць фактично пройшли 235 м.  За 7 місяців проведено 134,4 км розкривних та підготовчих виробок, що на 3,8 км більше, ніж передбачено програмою, та на 14 км більше порівняно з відповідним періодом 2010 р. Позитивні показники досягнуто завдяки добрій організації праці на багатьох підприємствах, високій кваліфікації кадрів, відповідальності за виконання взятих зобов’язань.

— А які об’єкти капітального будівництва вводяться до свята?

— У ДП «Львіввугілля» це Породний комплекс північного вентиляційного ствола шахти «Степова» та Поверхневий комплекс головного ствола з вентиляційною установкою головного провітрювання ОЦ-31,5 шахти «Червоноградська». Введення цих комплексів дасть змогу збільшити темпи підготовки нових запасів вугілля. Завдяки ж вентиляційній установці з’явиться можливість  забезпечити надійне провітрювання гірничих виробок «Червоноградської» з урахуванням тривалого терміну експлуатації та почати підготовку південно-західного крила.

Збільшення обсягів виробництва, а отже доходів галузі, забезпечило відчутне зростання заробітної плати шахтарів. Середньомісячна зарплата працівників вугледобувних підприємств за перше півріччя становила 4576 грн;  порівно з рівнем, досягнутим за відповідний період попереднього року, вона зросла на 987 грн, або на 27,5%. Зарплата гірничих робітників очисного вибою досягла 7175 грн, прохідників — 6376 грн. Починаючи з березня минулого року зарплата виплачується в повному обсязі.

Для забезпечення фінансової стабільності підприємств міністерством проведено роботу з оптимізації цін на вугільну продукцію, яка реалізується теплоенергетикам. Так, уже з 1 квітня ціна тонни вугілля зросла на 10%. З метою закріплення виключно ринкових механізмів ціноутворення міністерство розробило Методику формування ринкових цін на енергетичне вугілля.

Шахтарі задоволені: зарплата виплачується вчасно. Фото УНІАН

Уперше в практиці підприємств

— Що можна сказати про залучення інвестиційних ресурсів?

— З другої половини минулого року за рахунок довгострокових кредитів низки банків придбано обладнання для 88 лав на загальну суму понад 1 млрд грн. Завдяки цьому введено в роботу 43 лави, 35 лав перебувають в активній стадії фінансування, постачання та монтажу обладнання. 

З метою збільшення обсягів видобутку чорного золота вперше в практиці державних підприємств успішно реалізовані лізингові програми, внаслідок чого залучено й освоєно понад 1,1 млрд грн   інвестицій від зарубіжних лізингових компаній. Це дало  змогу ввести в роботу 4 високонавантажені лави, а у випадку з  «Горською», яка не працювала понад  5 років, і цю шахту.

Нині міністерство спільно з ДП «Вугілля України» працює з провідними банками країни і дочірніми представництвами іноземних банків над додатковим залученням інвестиційних ресурсів для нових програм технічного переоснащення в розмірі не менше 2,5 млрд грн. Надходження коштів очікується в поточному кварталі.

— Чи задовольняють керівництво галузі законодавча та нормативна бази?

— Над удосконаленням їх постійно працюємо. Так, за активної участі міністерства був розроблений і прийнятий Верховною Радою Закон  «Про особливості оренди чи концесії об’єктів ПЕК, що перебувають у державній власності». На днях документ підписав Президент України. Закон передбачає проведення конкурсу інвестиційних проектів з урахуванням фінансово-економічних показників інвесторів та обсягу інвестицій; збереження державної підтримки підприємствам до 5 років; мінімізацію вартості об’єкта оренди чи концесії; забезпечення соціальних гарантій та вимог галузевої угоди та колективного договору для працівників. Отже, з’явилася можливість поетапно реалізувати раніше задекларовану політику в частині приватизації підприємств галузі, реально залучити недержавні інвестиції для модернізації та розвитку.

Верховна Рада також проголосувала проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення соціальних гарантій працівникам гірничих підприємств», уряд у свою чергу прийняв постанову «Деякі питання вугільних шахт», яка сприятиме легалізації діяльності малих шахт з видобутку вугілля з метою розвитку підприємництва і створення нових робочих місць.

Поточного року фахівці розробили галузеву програму механізації очисних та підготовчих вибоїв Центрального району Донбасу на 2011-2015 роки. Реалізація її дасть змогу збільшити обсяги видобутку пального за рахунок механізації та виключення ручної праці, підвищити безпеку праці на шахтах крутого падіння, досягти фінансової збалансованості за рахунок переходу з пневматичного обладнання на електричне. У підсумку зможемо забезпечити систематичне підвищення заробітної плати працівникам і вирішити назрілі соціальні труднощі регіонів.

Відродити галузеву науку

— Насамкінець, Ігоре Миколайовичу, яка подальша перспектива галузі?

— На 2011-2016 роки державними підприємствами галузі розроблено 90 перспективних інвестиційних проектів з технічного переозброєння та модернізації. Загальна інвестиційна ємність їх становить близько 34 млрд грн.

Міністерство завершує розробку проекту Програми розвитку галузі до 2016 року. Мета її — досягнення обсягів видобутку вугілля, необхідних для задоволення потреб національної економіки за рахунок підвищення ефективності роботи вугледобувних підприємств шляхом залучення недержавних інвестицій. Передбачається економічно, екологічно і соціально обгрунтоване збереження існуючого виробничого потенціалу галузі за умови прискореного технологічного оновлення виробництва. Підготовлений варіант програми грунтується на відмові в перспективі від державної підтримки і побудований на пріоритеті ринкових принципів.

— Зрозуміло, що без наукового супроводу програму не виконати…

— У державному секторі галузевої науки налічується 20 наукових, проектних і проектно-конструкторських установ. Їх персонал — це 1638 працівників, з яких 62% — науково-технічні кадри. Кандидатів і докторів наук — 103, вік багатьох перевищує 65-70 років. Незаперечним є науково-технічне забезпечення життєво необхідного переходу галузі до інноваційного типу розвитку і досягнення беззбитковості. Відмова від наукових розробок у сфері нових технологій і безпечних методів вуглевидобутку зробить вугільну промисловість країни світовим аутсайдером.

Відродити галузеву науку ще можливо. Що  для цього потрібно? Оновити науково-технічні кадри інститутів, творчі ідеї, перспективні пошукові роботи за новітніми технологіями. Такий  план уже реалізується. Наказом міністра енергетики та вугільної промисловості України від 21.06.2011 р. створено Державне підприємство «Науково-технічний центр «Вуглеінновація» —  базова організація з виконання, координації, експертизи та впровадження науково-дослідних, дослідно-конструкторських і проектних робіт, замовником яких є міністерство.

ДОСЬЄ «УК»

Ігор ПОПОВИЧ. Народився 28 вересня 1972 р. в м. Букчі Лельчицького району Гомельської області. В 1994 р. закінчив Донецький державний технічний університет за спеціальністю « Маркшейдерська справа» . Трудову діяльність розпочинав з шахти «Комісарівська»  виробничого об’єднання «Луганськвугілля», пройшов шлях від посади дільничного маркшейдера до заступника головного інженера з виробництва. У подальшому трудився на відповідальних посадах на вугільних підприємствах. З березня по грудень 2010 р. — заступник міністра вугільної промисловості України, з  28.12.2010р. — перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості. Нагороджений галузевою відзнакою — «Шахтарська слава» 3-х ступенів.

Микола ПУГОВИЦЯ,
«Урядовий кур’єр»