ПЛЯЖНИЙ СЕЗОН 

У більшості водойм Донеччини купатися не рекомендують або взагалі категорично забороняють
 

На Донеччині поблизу Артемівська свого часу виявили колоритну природну аномалію. У розташованому тут озері, виявляється, вода у п’ять разів солоніша, ніж у всесвітньо відомому Мертвому морі. Тутешні старожили згадують, що водойма з’явилася на місці колишньої соляної шахти, яка давно не працює. «Мертве море на Донеччині» — так гучно охрестили озеро на сторінках газет та в телеефірі. Втім, попри моторошну назву, місцеві жителі влітку таки приймають у «морі» соляні ванни. Та водночас виникає інше запитання: як тоді називати «нормальні» водойми промислового краю, де купатися ніхто не наважується?.. 

«А якщо мені чоботи взути?..»

Театр починається з вішалки. А пляж? Тобто — що ми найперше бачимо на літніх пляжах Донеччини? Із цим запитанням побрів до відпочивальників, які вилежувалися на піску чи сиділи на лавках на березі Кальміусу в центрі Донецька. Респонденти оглядалися довкола, ліниво знизували плечима, щось пригадували і таки пропонували версії. Спостережливості землякам не позичати: «п’яних дядьків», «недопалки на піску», «вродливих дівчат»… Холодно, тепліше, тепліше, але не те. Нарешті мама, яка підсаджувала на кучеряву шовковину свого малюка із синіми слідами тієї ж шовковиці навколо рота, влучила в «яблучко». «Як це що? — аж здивувалася моїй наївності. — Звичайно, плакат «Купатися заборонено!» Бо в нас тепер майже всі пляжі сухопутні і йдемо сюди, аби тільки позагоряти. А у воду лізти — боронь Боже!..» Чолов’яга, який став свідком цієї розмови, висловився ще колоритніше: «Купатися? Не?має дурних!..»

Кальміус, який потерпає від забруднення промисловими (перевищення вмісту нафтопродуктів, аміаку, важких металів, нітратів тощо) та комунальними стоками, справді давно має репутацію водойми «сухопутної». На берегах обладнані пляжі та зони відпочинку, які починаються із грізного застереження «Купатися заборонено!» чи «Купання небезпечне для вашого здоров’я!» Все інше — будь ласка. Тим більше, що напередодні Євро-2012 міська влада завчасно подбала про облаштування набережної. Тут встановили лавки, «грибки», спорудили чудові дитячий та ігровий майданчики, де є тренажери, тенісні столи, футбольна «поляна» (пісок) та баскетбольний майданчик. А ось безпосередньо до води донеччани підходять рідко, та й то — аби тільки зблизька подивитися на плесо. Інша річ — окремі дітлахи, які таки мочать ноги на мілководді, особливо коли батьки не бачать. «Я своєму внуку так відразу й сказала: спершу будеш увечері півгодини в гарячій воді ноги відмивати, — поділилася досвідом одна з бабусь. — А потім ще й ванну доведеться дезінфікувати. Подіяло. Хоча до води його все одно тягне. Бо сьогодні вранці питає: «А може, мені чоботи взути?.. І сміх, і гріх!»

І знають же, що небезпечно, а все одно хвилі манять... Фото автора

Санітарні лікарі попереджають!

Перевірку стану готовності тутешніх водойм приймати відпочивальників санітарні лікарі закінчили в перший день літа. Вердикт далекий від оптимізму. Із понад двох тисяч річок, озер та ставків Донеччини відносно благополучними можна вважати десь півтори сотні пляжів. Там можна не тільки загоряти, а й купатися. Всі інші — зона ризику. Так, у промисловій Макіївці жодна із 70 водойм не пристосована для безпечного купання. У воді перевищені допустимі норми шкідливих бактерій та цілий букет відходів промислового виробництва: важкі метали, нітрати, сульфати тощо.

— Місцеві водойми можуть спричинити різні види захворювань, — недвозначно попереджає заступник головного санітарного лікаря Макіївки Ірина Бурлака. — Це дизентерія, черевний тиф, сальмонельоз, холера, носій якої був зареєстрований у нас торік. А ще лептоспіроз та інші захворювання, серед яких і ті, що передаються через комарів.

За кілька днів до літа співробітники територіального управління МНС України в Донецькій області побували на водних об’єктах міста, які з настанням тепла немов магнітом притягують дорослих і дітей. Зокрема перевіряльники відвідали протипаводкові ставки №№1 і 2, водойму «Ера», водосховище Макіївського виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу» та технічні відстійники шахти ім. Бажанова. У всіх зонах ризикованого купання встановлено попереджувальні плакати, а відвідувачі цих місць отримали пам’ятки про правила безпечного поводження на берегах водойм. Хоч дехто нехтує всіма заборонами та попередженнями.

Місцева влада прийняла рішення про категоричну заборону купатися і в промисловому Краматорську. Власне, міський пляж на річці Казенний Торець закрили ще добрий десяток років тому, бо вода тут не відповідає нормам за мікробіологічними показниками. «Закритим» із цієї ж причини виявилося й Маячківське водосховище. А ось у Веселівського водосховища інший клопіт: офіційного дозволу на організацію пляжу немає, бо бракує паспорта і карти дна. Ставки навколишніх селищ також пристосовані переважно для відпочинку на березі, риболовлі, проте не для купання. А куди подітися жителям міст і сіл, як припече сонце? Доводиться ризикувати здоров’ям і навіть життям: ще до настання літа у водоймах Донеччини вже втопилися майже два десятки осіб…

Епідемія тут не пройде?

Найбільшу надію на порівняно нормальне купання донеччани покладають на головну водойму краю — Азовське море. Щоправда, в останні роки улюблена і традиційна зона відпочинку не позбавлена неприємних моментів. Чого тільки вартий, приміром, минулорічний спалах холери в Маріуполі! До речі, про Маріуполь. На початку травня, коли різко потепліло до 30 градусів, на тутешніх пляжах було вже людно. Хоч офіційне відкриття пляжного сезону, заплановане на середину того-таки травня, довелося перенести на пізніший строк. Таке рішення у міській раді прийняли на засіданні надзвичайної протиепідемічної комісії. Комбінат комунальних підприємств ще продовжував прибирання та облаштування пляжів: ремонтували фонтанчики з питною водою, туалети, встановлювали сміттєві урни. А ось душові кабінки завчасно вирішили не встановлювати, побоюючись, що їх понівечать ще до напливу відпочивальників. Причому для такої обережності були вагомі підстави: торік на закупівлю кабінок витратили 35 тис. грн, а потім, щоб їх відремонтувати, довелося шукати ще 16 тисяч.

Якість морської води, за даними лабораторних досліджень, проведених фахівцями Маріупольської міської СЕС, поки що здебільшого відповідала санітарним вимогам за мікробіологічними показниками. Винятки складали тільки окремі місця узбережжя — біля готелю «Турист» та судноремонтного заводу, де показники бактеріального забруднення перевищували санітарні норми в 1,2 і навіть у 5(!) разів. Причина цього — винятково «місцевого розливу»: зливання в море неочищених стоків та липневої каналізації. Санітарні лікарі не рекомендували купатися й на міському пляжі №5, куди ще не постачають питну воду.

Зважаючи на минулорічну халепу, в області вже немало зробили, аби уникнути повторення спалаху «морської хвороби». Ще навесні в Маріуполі відбулося виїзне засідання протиепідемічної комісії при Донецькій облдержадміністрації, на якому обговорили виконання заходів для попередження епідеміологічних неприємностей. Головний санітарний лікар Маріуполя Георгій Гусаков акцентував на важливості механізму моніторингу епідеміологічної ситуації: виявляється, досі в Маріуполі немає лабораторії для експрес-аналізу проб. Маріупольці навіть звернулися до Міністерства охорони здоров’я з проханням виділити потрібні кошти для обладнання. А поки що прийняли соломонове рішення: проводити експрес-аналізи цих проб береться Донецька обласна СЕС, яка має стаціонарну лабораторію.

Нині керівники регіону не приховують намірів попрацювати задля зміцнення узбережжя та створення нових пляжів і облаштування вже діючих зон відпочинку на Азові. Для цього вирішено виділити понад 680 тис. грн для зміцнення берегової лінії, очищення пляжів та розвитку системи водопостачання. Також є намір спрямувати кошти на реалізацію проекту очищення території між морськими косами — унікальними природними витворами найтеплішого моря.

 — Особисто я хочу із задоволенням відпочивати на Азовському морі, — зізнався голова Донецької ОДА Андрій Шишацький. — І переконаний, багато хто теж хоче, тому треба зробити все для створення на нашому морі комфортних умов для відпочивальників. Нині виділяються кошти, і вже є приклади, коли зміцнення берега привело до утворення пляжів, а потім розвиваються інфраструктура, пансіонати, заклади торгівлі, створюються нові робочі місця і залучаються фінанси». 

КОМПЕТЕНТНО
 

Віктор ДЕНИСЕНКО, 
головний державний санітарний
лікар Донецької області:

– Щоб не допустити епідемускладнень з холери, у м. Маріуполі проводиться ремонт та заміна аварійних ділянок каналізаційних мереж, тут придбали додатковий автотранспорт для вивезення твердих побутових відходів, споруджуються нові водогони, каналізаційні мережі. Заплановані заходи спрямовані на забезпечення мікробіологічної безпеки Азовського моря, річок Кальчик та Кальміус, інших водних об’єктів міста, безпеки питної води, харчових продуктів, утримання в належному санітарному стані території міста, в тому числі — місць масового відпочинку.

СЕС Маріуполя у посиленому режимі забезпечує моніторинг за циркуляцією збудників холери на різних об’єктах зовнішнього середовища. Проводяться перевірки підприємств харчової промисловості, торгівлі, громадського харчування, сезонних об’єктів щодо їх готовності до роботи у весняно-літній період 2012 року. Виконання комплексу цих робіт перебуває під постійним контролем керівництва Донецької облдержадміністрації та СЕС області.