В області відновили діяльність робочі групи з легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення. Із березня 2016 року вони діяли в кожному районі і за цей час провели майже 300 засідань та понад дві тисячі обстежень підприємств та фірм. Продуктивно попрацювали у Горішніх Плавнях, Семенівському, Козельщанському, Чорнухинському, Пирятинському та Новосанжарському районах. Загалом там легалізували майже 700 робочих місць. Офіційно оформлених трудових відносин найбільше у Кременчуці, Диканському, Семенівському районах. Про це повідомила директор Полтавського обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва.

За її словами, найкраще організовано цю роботу в Кременчуку, де після обстежень легалізували швейний цех і оформили на офіційну роботу 17 швачок. А ось у Полтаві роботу з виведення з тіні робочих місць, вочевидь, якісною назвати не можна. І ось приклад: в обласному центрі виявили приватного підприємця, в якого є бар, ресторан і кафетерій, але офіційно не зареєстровано жодного найманого працівника. І жодних дій місцевої влади не було. Мабуть, через те, що в місті такі обстеження не проводять.

Також результат є там, де робочі групи тісно співпрацюють із поліцією. У Нових Санжарах, наприклад, завдяки допомозі та втручанню правоохоронців легалізували роботу водіїв молоковозів.

Голова Семенівської райдержадміністрації Сергій Федоренко позитивно оцінює діяльність таких робочих груп, але вважає, що в їхніх представників недостатньо повноважень. Тому, переконаний він, слід ухвалити відповідні нормативні акти. Бо трапляється, що не тільки роботодавці приховують найману працю, а й самі працівники.

Щодо законодавчих змін, які можуть допомогти у легалізації робочих місць і зарплати найманих працівників: начальник управління Держпраці у Полтавській області Сергій Щербак зауважив, що є проект постанови, згідно з яким роботодавцеві передбачено виплату компенсації на перші півроку за кожне легалізоване робоче місце. А доки постанови не ухвалено, голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко закликав роботу не послаблювати, але шукати компроміс.

— Перша розмова з роботодавцями — без репресій, санкцій і натиску. Ми повинні доводити, що тіньова зарплата — це злочин. І доносити цю інформацію до людей, які офіційно отримують мінімальну зарплатню, — підкреслив голова ОДА.

І ще звернув увагу на те, що, крім робочих груп, які займаються легалізацією зарплат і робочих місць, має бути ще інформаційна кампанія серед населення. Також важливо, щоб у цьому була зацікавлена місцева влада.

До речі.Економія на працівникові може обійтися роботодавцю у штраф у 96 тисяч гривень за кожного нелегально працевлаштованого. На цьому наголошує Голова Держпраці Роман Чернега. Для того щоб підприємець міг не доводити ситуацію до таких наслідків, фахівці органів Держпраці проводять активну роз’яснювальну роботу з керівниками місцевих підприємств, установ і організацій. Як повідомляє прес-служба відомства, громадянам потрібно звертатися до інспекторів Держпраці або правоохоронних органів у разі, якщо їхні трудові права порушуються.