Григорій Кулішенко понад усе любив небо, саме на такому бомбардувальнику літав відважний пілот. Фото з інтернет-ресурсу

У Черкаському державному технологічному університеті вже здобули освіту близько трьох тисяч іноземних студентів з понад 50 країн світу. Нині, за словами ректора Олега Григора, тут на першому курсі 26 іноземців. Ще п’ятеро — на підготовчому факультеті. Серед них і китайський письменник, що вивчає українську мову для написання книжки про черкащанина Григорія Кулішенка — льотчика, що став легендою Китаю під час китайсько-японської війни. Незважаючи на шалену популярність в Піднебесній, легендарний українець досі не дуже відомий широкому загалу на Батьківщині.

У 1938 році, через рік після початку японської агресії в Китаї, Григорій Кулішенко очолив групу радянських льотчиків-добровольців, які воювали на боці Китаю.Народився Григорій у багатодітній селянській родині в Черепині, що на Корсунь-Шевченківщині. Працював робітником, водовозом, навчився столярній справі. Згодом закінчив військове авіаційне училище.

У 1938 році, через рік після початку японської агресії в Китаї, Григорій Кулішенко очолив групу радянських льотчиків-добровольців, які воювали на боці Китаю. За мужність китайці називали їх «повітряними драконами». Саме українець Кулішенко керував нальотом на аеропорт Ханькоу, коли японці зазнали найбільшої з початку війни втрати — 64 літаки, 130 військових загиблими і 300 пораненими. Також очолювана Кулішенком ескадрилья завдала удару по аеродрому в окупованому Ухані, знищивши і поранивши понад 300 японських солдатів і офіцерів. Однак коли бомбардувальники лягли на зворотний курс, їх атакували два десятки японських винищувачів. На літак Кулішенка накинулися три японські винищувачі. Бойову машину пошкодили, а сам льотчик отримав тяжке поранення. Коли літак став некерованим. Кулішенко здійснив надзвичайно рідкісну в льотній практиці посадку:  за 150 метрів від берега він сів на воду і тільки тоді випустив шасі, літак став на дно річки.

Штурман і стрілець-радист врятувалися, попливши до берега. А Кулішенку через поранення забракло сил вибратися з літака, який поглинула річка. Так загинув 36-річний льотчик-герой.

Спочатку місцеві жителі поховали його на березі річки Янцзи. У 1958 році влада Ваньчжоу перепоховала останки в парку Сішань.

Могилу льотчика включили у список головних міських меморіалів. Подвиги видатного українця стали легендою, а сам він — народним героєм, якого китайці ласкаво називають Кулі-шен. Під час свят біля пам’ятника проводять урочисті лінійки місцеві школярі. Нещодавно у Китаї зняли фільм про українця «Разом з Григорієм Кулішенком», а торік вона вийшла в український прокат.

У Корсуні-Шевченківському ім’ям Кулішенка названо вулицю. Розвивається партнерство між підприємствами району та бізнес-структурами китайських міст. В історичному музеї Корсунь-Шевченківського заповідника розміщено експозицію про відважного льотчика, відбуваються естафети пам’яті, куди запрошують і китайців. Під час однієї з них китайська сторона ініціювала пошук родичів героїчного льотчика. До того його донька Інна знала тільки, що батько загинув у Китаї. Чимало історичних джерел довелося дослідити директорові заповідника, кандидату історичних наук Парасковії Степенькіній. Нині багато історичних відомостей про цю славну родину зберігається в місцевому музеї. Отож, як китайським, так і українським літераторам є де черпати свої сюжети.