Приїзд до України канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Франсуа Олланда та їхня зустріч із Президентом нашої держави Петром Порошенком, під час якої обговорювали шляхи мирного врегулювання ситуації на Донбасі, вселяє надії на мирне розв’язання конфлікту. Принаймні так би хотілося думати, оскільки жодних коментарів щодо того, з якими ініціативами прибули керівники обох держав до нас і які пропозиції повезуть Путіну, не було.

Тож Україна і світ побачили лише офіційну частину зустрічі, під час якої  Петро Порошенко подякував Ангелі Меркель та Франсуа Олланду за «їхню суттєву участь у процесі деескалації, встановленні миру в Україні та значні спроби, які вже були зроблені, для стабілізації ситуації».

Глава нашої держави також вдячний  і надзвичайно високо цінує позицію Європейського Союзу, який «демонструє єдність та солідарність в українському питанні». Він переконаний, що всі сторони мають виконувати мінські домовленості, які передбачають негайне припинення вогню.

Також Президент відзначив необхідність серйозних кроків для економічного розвитку регіону, включаючи вільну економічну зону, відновлення соціальних виплат та роботу гуманітарної місії. Усе це можливе за умови виконання мінських угод, переконаний він.

 «Мінський план, — пояснив глава держави, — є дуже простим: ми вимагаємо негайного припинення вогню, звільнення всіх заручників, закриття кордону або відновлення українського контролю над державним кордоном, виведення всіх іноземних військ з української території».

Однак втілити в життя такі прості та зрозумілі пункти мінських домовленостей буде непросто. Недарма Петро Порошенко, Ангела Меркель та Франсуа Олланд радилися понад п’ять годин, напрацьовуючи спільні пропозиції щодо подальших кроків.

Сподіватимемося, що наші західні союзники не торгуватимуть національними інтересами України. У цьому співвітчизників запевнив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, написавши у Twitter, що «на Україну не тиснуть. Франція і Німеччина допомагають нам повернути мир». 

Тетяна КИРИЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»