Здавалося б, нудне «комунальне» оголошення: із грудня житлові будинки 73 мікрорайону (вулиця Науки) перепід’єднають із теплопостачання від Сєверодонецької ТЕЦ до КП «Сєверодонецьктеплокомуненерго». Але люди знають: для жителів мікрорайону це означатиме зменшення плати за тепло майже на 25% (17,08 гривні за квадратний метр замість нинішніх 23,15). Такий ось феномен: у межах одного невеликого міста люди платять за опалення з різницею майже 6 гривень за кожен квадратний метр.

Виявляється, питання в тому, наскільки модернізовано підприємство, яке надає послугу. Два роки тому комунальне підприємство «Сєверодонецьктеплокомуненерго» перемогло в боротьбі за пілотний проект, змагаючись із чотирма містами-мільйонниками і ще стільки само обласними центрами України.

Але найбільш динамічним і успішним (в сенсі доказової бази) було визнано саме бізнес-план, який підготували сєверодонеччани. Потім за допомогою Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) у місті почали модернізувати систему теплопостачання житлових будинків. Як і прогнозували фахівці, реалізація проекту дала змогу підвищити енергоефективність системи теплопостачання, а головне — досягти значної економії ресурсів.

Цей ефект модернізації наочно, точніше навпомацки, на власному гаманці відчули жителі нової частини міста, яку обслуговує КП «Сєверодонецьктеплокомуненерго».

А ось жителям старої частини міста хіміків тепер залишаються тільки пояснення, що вони отримують послугу теплопостачання від Сєверодонецької ТЕЦ, обтяженої застарілим обладнанням. І навіть якщо теплоелектроцентраль переведуть з імпортного (дорогого) газу на місцеве вугілля, тариф на опалення навряд чи буде знижено. Адже для отримання такої самої кількості тепла, що й від спалювання 1000 кубометрів газу, треба спалити 2,5 тонни вугілля.

Тобто щоб знизити тарифи на опалення, слід насамперед упроваджувати енергоощадні технології. Альтернативи цьому немає. Здається, після нинішньої зими цю просту істину зрозуміють навіть найстарші бабусі Сєверодонецька.