Майже чверть століття незалежна Україна дивилася на свою історію, зокрема й воєнну, чужими очима. Навіть несміливі намагання правдивого висвітлення подій, свідками яких були ще живі люди, відмітали з порога. Мовляв, нікому не дозволено переписувати історію. А якщо ця історія брехлива? Якщо вона немає нічого спільного з реаліями, які пережили не тільки наші далекі пращури, а й батьки та діди?
Саме задля того, аби розвіяти імперсько-комуністичні вигадки про Другу світову війну, за ініціативи уряду було створено короткі відеоісторії про боротьбу українців, роль та місце України як держави-переможниці в цій війні. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на презентації відеоісторій наголосив: це робиться, щоб уся країна побачила правду про минуле і щоб у майбутньому вона була впевнена у своїх силах.
Прем’єр зазначив, що рішення відзняти ці відеоісторії мало на меті показати правду про те, що Україна — держава-переможниця, а українці на різних фронтах боролися проти нацизму, і без них не було б цієї перемоги. Сьогодні це потрібно не лише для того, щоб вшанувати пам’ять мільйонів співвітчизників, які побороли цю жахливу чуму, а й вселити віру і впевненість нинішньому поколінню, яке протистоїть російській агресії.
«Будь-які спроби «приватизації» перемоги Російською Федерацією — не просто викривлення історії, а знущання над пам’яттю мільйонів українців, які поклали свої життя в цій страшній війні, які боролися з нацизмом. Боролися разом з росіянами, хоча зараз Росія бореться проти України», — цитує слова глави уряду департамент інформацій та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.
Нинішнім захисникам вітчизни є на кого рівнятися. У відеоматеріалах — історії багатьох українців, які боролися на різних фронтах Другої світової. Серед них Петро Дмитрук — канадієць українського походження, льотчик бомбардувальника. Збитий у небі над Францією, він вижив, приєднався до французького руху опору й загинув у боротьбі з окупантами. Його нагороджено військовим Хрестом Франції.
Двічі Герой Радянського Союзу льотчик-винищувач Амет-Хан Султан. Кримський татарин, який не відцурався своєї приналежності до репресованого народу, збив 30 літаків супротивника особисто і ще 19 у групових боях. Сержант корпусу морської піхоти США Михайло Стренк (родом із Лемківщини) був учасником бойових дій в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Підняв прапор США над островом Іодзіма. Галина Кузьменко (псевдо Надя), яка перед війною проживала на Донеччині, приєдналася до підпілля ОУН і стала кулеметницею. Її захопили радянські каральні органи, згодом вона пройшла всі тортури і жахи ГУЛАГу. Прототип головного героя роману «Майор Вихор» — Євген Березняк, уродженець Дніпропетровська, рятівник Кракова, Герой України.
Скільки їх, українців, які не повернулися з фронтів Другої світової війни? Навіть через 70 років немає правдивої статистики втрат. Не поховано всіх загиблих, не встановлено їхніх імен. Досі Україна всіяна могилами невідомих солдатів, яких чомусь не ідентифікували навіть під час наступу, коли була можливість поховати героїв по-людськи й сповістити рідних про місцезнаходження могил. Віддати належне героям (колишнім і нинішнім) маємо нині.
«Ми хочемо, щоб уся країна побачила правду про минуле, аби в майбутньому вона була впевнена у своїх силах. Аби ми перемогли і в цій неоголошеній війні, яку розпочала Росія проти України», — підкреслив Арсеній Яценюк.
Ми в Google+