Понад три сотні делегацій із 36 країн приїхали на VI Всесвітній форум українців, який відбувся в Українському домі. Від імені уряду гостей і водночас земляків привітав, відкриваючи зібрання, віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко.

«Ми всі в уряді знаємо, що 25 років тому, якби не українці у світі, українцям тут було б набагато важче вибороти незалежність. Ми відчували тоді підтримку і, щонайважливіше, відчуваємо її зараз, в часи російської агресії проти України», — відверто визнав В’ячеслав Кириленко.

Окремо урядовець привітав 16 українців, які приїхали на форум із Росії. Адже не таємниця, що українській громаді там важко як ніколи: її представників переслідують, проти них влаштовують різноманітні провокації.

«Питання підтримки українців у Росії дуже важливе. Насправді в РФ проживає близько десяти мільйонів українців. Але останній офіційний російський перепис показав цифру два мільйони, передостанній — три мільйони. Триває цілеспрямована політика з денаціоналізації українців у Росії: Кремль хоче змусити їх бути ворогами свого народу і забути про своє коріння. Але ніхто з тих, хто відчуває себе українцем у Росії, не засуджує Україну й не цурається її», — цитує слова В’ячеслава Кириленка прес-служба віце-прем’єр-міністра.

В’ячеслав Кириленко у виступі наголосив на важливості підтримки національної ідентичності українців: «У Європейському Союзі, міжнародній спільноті ми цікаві як унікальна нація зі своїми здобутками, історією, мовою і культурою. І хоч як би цього хотілося нашим недругам, від власної національної ідентичності українці не відмовляться».

Віце-прем’єр-міністр запевнив усіх присутніх, що співпраця з українцями, які проживають за кордоном, і надалі буде пріоритетом для уряду та української влади.

Не оминула увагою Всесвітній форум українців міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Із трибуни Українського дому вона оприлюднила ідею, реалізувати яку слід було вже давно, а саме: створити міжнародно визнаний сертифікаційний іспит з української мови як іноземної.

«Коли буваю на таких заходах, то завжди відчуваю гордість за те, що люди, котрі щоденно говорять цілим спектром світових мов, розмовляють між собою українською. У такі моменти упевнююся, що українська мова має мати статус мови міжнародного спілкування. Нещодавно ми затвердили загальноосвітній стандарт української мови як іноземної відповідно до європейських рекомендацій, однак нам ще належить створити міжнародно визнаний сертифікаційний іспит з української мови як іноземної, — цитує слова міністра прес-служба Міносвіти. — Так зможемо запросити ще більше представників різних народів вивчати нашу мову, знайомитися з Україною як сучасною європейською державою».

Представники діаспори підтримали цю ініціативу й підкреслили, що такий іспит буде важливим не лише для іноземців, які цікавляться Україною, а й для представників української діаспори.

«Конче потрібно розробити й укласти стандарти на знання української мови, своєрідний український аналог TOEFL. Окрім того, потрібно в достатній кількості й на належному рівні розробити посібники з вивчення української мови як іноземної, бо для значного числа представників діаспори вона вже така, яку потрібно вивчати як іноземну», — підкреслив голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний.

До слова, стандарти й програми з української мови як іноземної розглянула колегія Міністерства освіти і науки 2014 року. Вони містять мінімум обов’язкових вимог до мети й змісту навчання української мови як іноземної на рівнях, визначених CEFR (Common European Framework of Reference) і рекомендованих резолюцією Ради ЄС (листопад 2001 р.) для створення національних систем оцінки мовної компетенції.

Це системний багатокомпонентний опис цілей комунікативно орієнтованого навчання мови, в основу якого покладено модель мовленнєвої поведінки носія української мови у сфері щоденного спілкування як орієнтир для іншомовного комуніканта. Детальніше про це можна дізнатися за посиланням http://old.mon.gov.ua.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»