У Стокгольмі триває Нобелівський тиждень, у межах якого визначають лауреатів престижної нагороди за видатні наукові дослідження, революційні винаходи та визначний внесок у культуру або розвиток суспільства. Учора  названо імена володарів Нобелівської премії з хімії. Її отримають  Жан-П’єр Совадж, сер Фрейзер Штоддарт і Бернард Феринга за проектування і синтез молекулярних машин.

Молекулярна машина — це окрема молекула чи молекулярний комплекс, що виконує певну функцію в живій системі. Зазвичай роботу вона виконує завдяки наявності джерела енергії, що супроводжується  різними енергетичними процесами.

Французький, американський та  нідерландський науковці  удостоїлися найпрестижнішої премії за  досягнення, яке можна використати для розроблення матеріалів, датчиків і систем зберігання енергії. Адже молекулярні машини — це найменші машини у світі. Щоправда, це та ситуація, коли розмір на важливість не впливає.

Зазначимо, що молекулярні машини невидимі для людського ока, адже вони завдовжки всього кілька нанометрів, а це одна тисячна товщини людської волосини. У повідомленні Шведської королівської академії щодо цього зазначено, що  троє науковців «оживили» поле дослідження топологічної хімії.

У вівторок  Нобелівську премію з фізики отримали американці Девід Таулес, Дункан Хелдейн і Майкл Костерлітц. Науковців нагородили за відкриття топологічних переходів і топологічних фаз матерії. Дослідники сподіваються, що такі роботи в майбутньому стануть у пригоді дослідникам, що працюють у науках про матеріали і з електронікою.

Науковці зробили внесок у топологію і вивчали так звані дивні матерії. Під час оголошення переможців член Нобелівського комітету пояснив топологію на прикладі булочки, рогалика і брецеля.

У дослідженнях вчені виявили несподівану поведінку твердих матеріалів і використовували передові математичні методи для пояснення таких незвичайних станів матерії, як надпровідність та надплинність. Їхні дослідження згодом можуть допомогти людству в розробленні матеріалів з новими властивостями. Їхні відкриття можна використати в електроніці, зокрема під час створення надпровідників і квантових комп’ютерів.

Обсяг Нобелівської премії цьогоріч становить 8 мільйонів шведських крон. Та якщо хіміки розділять винагороду порівну, то у фізиків чотири мільйони шведських крон отримає Девід Джеймс Таулес, а ще чотири розділять між собою Фредерик Дункан Майкл Хелдейн і Джон Майкл Костерліц.

Нідерландець Бернард Феринга і його колеги побачили у малому великий прорив. Фото з сайту nytimes.com

ВАРТО ЗНАТИ

♦ Вітаміни, побутові прилади, ліки від різних хвороб, радіо, телевізор, інтернет, антипригарне кухонне начиння навіть поліетиленові пакети  —  усе це подарували світові нобелівські лауреати.

♦ Як відомо, історія  Нобелівської премії почалася  27 листопада 1895 року, коли Альфред Нобель, шведський хімік-експериментатор і бізнесмен, винахідник динаміту та інших вибухових речовин, підписав у Парижі заповіт. У ньому він зазначив, що переважна частина його великого спадку (на сьогодні він становить кілька сотень мільйонів доларів) має стати основою фонду, який нагороджуватиме людей за видатні відкриття в галузі науки, літератури і зміцнення миру на землі. 

♦Нині премії присуджують за відкриття в галузі хімії, фізики, фізіології та медицини. Встановлено також Нобелівські премії в галузі літератури й економіки та премію миру. Нагороду цю  неможливо  скасувати чи переглянути. Щоправда, від неї можна відмовитися: добровільно,  як це зробив свого часу Жан-Поль Сартр, або з примусу —  Борис Пастернак.