Завдяки нашим звитяжцям і героям ми віримо, що Україна не відступить і ще міцніше утвердить власну державність, знайде спосіб відновити територіальну цілісність та внутрішню суспільну гармонію. Саме цієї мети прагне український вояк, який знає, заради чого він узявся до зброї й заради кого свідомо йде на смертельний ризик.

Серед найкращих у 57-й окремій мотопіхотній бригаді вважають екіпаж панцирника, де служать командиром танка 22-річний молодший сержант Василь і його батько механік-водій теж Василь, якому 48 років. Родом вони з Кіровоградщини.

Екіпаж панцерника — серед найкращих у 57-й ОМБ. Фото надане автором

Старший з наших героїв строкову служив у танкових військах механіком-водієм. Додому повернувся у званні старшини з посади інструктора. Армійська служба прищепила йому любов до могутньої машини. Та і як не милуватися міццю й водночас елегантною технічною красою танка?!

Синові ж, коли підріс, Василь із захопленням оповідав про службу і власне зачарування танками. А коли на Україну напав супротивник,  молодший з Василів твердо вирішив: його справа — захищати рідну землю. І не будь-ким, а саме танкістом, як батько.

У 2015 році хлопець пройшов підготовку в навчально-тренувальному центрі, де опанував фах навідника-оператора танка. А потім почалася служба у 57-й окремій мотопіхотній бригаді. А за рік успішної служби командування частини побачило, що молодий танкіст здатний командувати танковим екіпажем. Звісно, батько не зміг довго всидіти вдома і саме у цей відповідальний момент вирішив підтримати сина. І прийшов у його команду механіком-водієм!

Відтоді так: син — командир танка, батькові доводиться виконувати синові накази. І кращого порозуміння у цьому танковому екіпажі годі й шукати, кажуть бувалі вояки. Після занять, бойових стрільб обидва Василі частенько обговорюють, що варто зробити, аби їхній екіпаж наблизився до ідеалу. Звісно, старшина підказує синові — молодшому сержантові, як правильно діяти у різних професійних і життєвих ситуаціях. Отак самовіддано і дружно служить династія військових танкістів.

Геннадій КАРПЮК
для «Урядового кур’єра»