Лише за минулий рік хліб подорожчав більше, ніж інші продукти: на 22% порівняно із 16% у середньому в усьому продуктовому кошику. І це попри те, що ціна борошна не піднялася, воно навіть трохи подешевшало. Експерти прогнозують подальше подорожчання приблизно на стільки само.

Через це, вважають деякі аналітики, в Україні скоротилося споживання хліба: з 2000 року по 2018-й — на 25 кілограмів на рік на особу. Щоправда, інші фахівці вважають, що скорочення споживання хліба не пов’язане з ціною, а просто відображає реальну динаміку чисельності населення.

Основними причинами підвищення ціни хліба вважають подорожчання енергоносіїв, зокрема електроенергії для промислових споживачів, підвищення комунальних платежів та зарплат працівників галузі тощо. Згадують і про скасоване 2017 року державне регулювання цін на соціальні сорти хліба. Тоді хлібопекарські підприємства, за словами їхніх представників, мусили виробляти соціальні сорти хліба собі у збиток, а триматися на плаву за рахунок інших, якісніших сортів. Додамо: є відомості, що задля оптимізації витрат для виготовлення так званого соціального хліба використовували фуражне зерно, порушували технології тощо.

Варто перестати вимірювати соціальні стандарти ціною хліба. Фото Володимира ЗАЇКИ

Тепер пекарі радіють: мовляв, є надія підвищити рентабельність і довести ціну хліба до економічно вигідної. А для порівняння наводять приклад найближчих сусідів: мовляв, у поляків хліб дорожчий за наш на 50—60%. Щоправда, якось постійно забувають про дві важливі речі: по-перше, це різниця у зарплатах. І по-друге, у країнах Європи хліба їдять менше, ніж у нас, перевагу надають іншим продуктам, а багато з них у поляків дешевші, ніж у нас. Так що порівняння навряд чи можна вважати коректним. Може, і нам варто перестати вимірювати соціальні стандарти ціною хліба, а перейти на більш значущі показники?

Відділ аналітичних матеріалів
«
Урядового кур’єра»