У місті Ватутіному на Черкащині депутати міської ради наприкінці квітня ухвалили рішення про закриття п’яти відділень місцевої лікарні. Головна причина —  брак коштів у місцевому бюджеті. Тепер багатьом пацієнтам доведеться їздити за 12 кілометрів до Звенигородської районної лікарні. Тож не дивно, що  більш як сотня обурених городян прийшла під стіни міськради з вимогою скасувати це рішення.

Як пояснив людям міський голова Олександр Лисюк, рішення ухвалили через нестачу бюджетних коштів на утримання лікарні та заробітну платню медикам. Залишаються працювати терапевтичне, неврологічне та інфекційне відділення. Незабаром мають додатися реабілітаційне і паліативне. Кількість медперсоналу розраховано на 22 тисячі людей. Однак нині у Ватутіному залишилося 17 тисяч жителів. На обслуговування одного пацієнта держава передбачила 690 гривень. Більше з бюджету надати неможливо. Рішення сесії може скасувати лише суд.

Не всі місцеві депутати підтримали це рішення сесії. За словами депутата Євгена Підцерковного, вже підготовлено звернення, щоб рішення сесії про закриття відділень скасувати. Погано, що думкою жителів міста з приводу реорганізації лікарні ніхто не поцікавився.

Головною причиною реорганізації адміністрація лікарні називає нестачу коштів для фінансування заробітної плати медиків. Як пояснив головний лікар міської лікарні Іван Павленко, тільки на це до кінця року бракує 4 мільйонів 700 тисяч гривень. А ще ж є інші потреби. Заклад, мовляв, необхідно довести до ладу відповідно до нормативів. Тому мусять закрити гінекологічне, хірургічне і ще кілька відділень. Вони функціонуватимуть як денні стаціонари у поліклініці.

Згідно з концепцією реформи, розповідають у лікарні, заклад незабаром фінансуватиме Національна служба здоров’я. Вона не даватиме субвенції, а відшкодовуватиме вартість лікування. Тобто скільки заробив, на стільки й житимеш. Наприклад, хірург має виконувати не менш як 300 операцій за рік. А тут за минулий рік провели тільки 90 операцій. Тому й вимушені об’єднуватися зі Звенигородкою.

А що ж буде з лікарями? Адміністрація закладу запевняє, що звільняти нікого не збирається. Навпаки, відкриваючи відділення паліативної допомоги, доведеться набирати додатково кількадесят працівників. Проте на період реорганізації доведеться тимчасово звільнити 20 працівників із числа молодшого персоналу. Пізніше всі вони знайдуть роботу в паліативному відділенні.

Однак багатьом жителям Ватутіного й інших населених пунктів області далеко не все зрозуміло в діях ініціаторів змін в організації медичного обслуговування. Роз’яснення керівників галузі із цього приводу занадто епізодичні й поверхові, вони не задовольняють людей.

На Черкащині вже реорганізовано частину медичних закладів. Більшість із них — в обласному центрі. Однак і в районах багато змінюється. Молодий сімейний лікар Роман Дяченко із Христинівки перебігом реформи задоволений. Він один із перших в Україні сімейних лікарів, що, відкривши приватний медичний кабінет, стали підприємцями. Консультації, які надає пацієнтам лікар, безплатні. За кожного пацієнта лікареві платить  Національна служба здоров’я. Завдяки цьому значно зросла заробітна плата. Загалом в Україні кількість лікарів-підприємців істотно збільшилася. За деякими даними, їх налічується понад 100.

А деяким колегам Романа Дяченка із Христинівки зміни, які відбуваються, задоволення поки що не дають. Приміром, від великої залізничної лікарні, яка обслуговувала багато жителів району, нині мало що залишилося. Порожні не лише окремі кабінети, а й цілі корпуси. За рішенням місцевої влади лікарню на околиці реорганізували в амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Штат із 130 працівників скоротили до 30. Якщо тепер людина, наприклад, звертається з гайморитом чи переломом, то направляють до рентген-кабінету за три кілометри. Раніше все було поряд, в одному приміщенні. Літнім пацієнтам із цілком зрозумілих причин доводиться відмовлятися від таких послуг.

На думку чиновників МОЗ, такий перерозподіл медичних закладів зробить послуги спеціалістів якіснішими. Адже утримувати вузькокваліфікованого фахівця і дороге устаткування десь у глибинці невигідно.

А жодної з восьми сільських амбулаторій у Христинівському районі не закрили. Відремонтувавши першу міську амбулаторію, починають ремонт і в сільських, щоб підвищити якість роботи первинної медичної ланки.

Ніхто й не обіцяв, що реформи йтимуть як по маслу. Всім зрозумілі труднощі і тимчасові негаразди. Однак здоров’я людей — це не той чинник, із яким можна жартувати чи недооцінювати його значення. Та й самим медикам не завадить детальніше розуміти точки прикладання сили. Тут важлива кожна дрібниця, а тим більше організація роз’яснювальної роботи.