Мінагрополітики та учасники зернового ринку підписали Меморандум про взаєморозуміння на 2014/2015 маркетинговий рік. Сторони домовилися моніторити зерновий ринок, обмінюватися інформацією про залишки та експортні плани, обсяги зовнішньоторговельних поставок, а також звіряти баланси.

«Наша основна мета — забезпечити прогнозованість і прозорість зернового ринку для всіх учасників,  зокрема з точки зору експорту, і гарантування продовольчої безпеки країни, особливо з огляду на нинішню ситуацію на сході і введення надзвичайного стану в країні. Наше бажання і бажання ринку — працювати планово і не вдаватися до непопулярних обмежень», — зауважив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко під час підписання документа. За його прогнозами, меморандум дасть змогу закінчити маркетинговий рік без адміністративних втручань в експортні операції.

За словами президента Української зернової асоціації (УЗА) Володимира Клименка, виконання узгоджених із міністерством обсягів експорту дасть змогу сільгоспвиробникам виконати в повному обсязі міжнародні зобов’язання і отримати доходи.

На сьогодні сторони домовились, що у 2014—2015 маркетинговому році допускається експорт  обсягом 37,2 мільйона тонн зернових. «Це буде рекордний експортний рік», — переконаний президент УЗА.

Зокрема згідно з додатком №1 до меморандуму, річний обсяг експорту всіх класів пшениці становитиме 12,8 мільйона тонн (з них 7,1 мільйона тонн — групи А і Б, І—V класів і 5,7 мільйона тонн — VI класу і некласові), кукурудзи — 20,2 мільйона  тонн, жита  — 30 тисяч тонн, ячменю — 4,2 мільйона тонн.

Як уточнив  Володимир Клименко, до 1 липня 2015 року зерновикам належить продати і вивезти 26,6 мільйона тонн зернових. Зокрема, 13,2 мільйона тонн кукурудзи (або 65% загального експорту), 0,6 мільйона тонн ячменю (12%), 19 тисяч тонн жита (63%) та 4,6 мільйона тонн пшениці (з них 1,2 мільйона тонн — групи А і Б, І—V класів і 3,4 мільйона — VI класу і некласової).

Щоб не допустити перевивозу продовольчої пшениці й щоб українці були з хлібом, експортери діятимуть за спільно розробленим графіком. Так, у  січні допускається вивезення її з країни обсягом 300 тисяч тонн, у лютому — 450 тисяч, березні —150 тисяч, квітні — червні — 300 тисяч.

Сторони можуть щомісяця переглядати обсяги експорту та проводити їх корекцію за результатами завершення періоду перезимівлі озимих зернових, весняної сівби та вегетації, щомісячного моніторингу експорту зерна. Крім того, у разі виникнення непередбачуваних загроз продбезпеці країни Мінагрополітики (спільно з іншими зацікавленими органами виконавчої влади) може ініціювати додаткові заходи держрегулювання, наприклад зміну режимів зовнішньої торгівлі. Зокрема в разі істотного відхилення фактичного експорту від граничних обсягів, прописаних у меморандумі. Про це відомство має повідомити експортерів не менш ніж за два місяці до можливої зміни. Протягом цього часу не можна створювати прямих або непрямих бар’єрів для експортних операцій.

Американська торговельна палата та Європейська Бізнес Асоціація, які теж підписали меморандум,  позитивно оцінили цей крок, образно назвавши його «м’яким інcтрументом впливу на ринок» та «звіркою годинників».