Червоний Брід, Кірове, Ленінське, Здобуток Жовтня, Політвідділовець, Жовтневий Промінь, Комінтерн… Це назви населених пунктів Черкащини. Чимало з них, згідно з новим Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», мають одержати нові назви. Зокрема планують перейменувати 19 сіл. У Золотоніському районі, приміром, під перейменування підпадають селище Петровського, села Чапаєвка і Крупське.

Однак не все так однозначно. Як розповідає сільський голова Крупського Іван Соколенко, назва села не пов’язана з Надією Крупською, у нього зовсім інша історія. Воно зареєстроване ще на карті французького військового інженера й архітектора ¢ійома Боплана у XVII столітті, згадкам про нього з такою назвою — понад 360 років! Існує кілька версій назви села, наведених у книжці «Подорож Златокраєм». Одна з них пов’язує назву села з прізвищем переселенця з Кропивни Олекси Крупського. Інша стверджує, що тамтешні землі належали полковникові Крупському. Деякі краєзнавці схильні вважати, що засновником села став козак Крупський, виходець із села Крупа на Волині. Це було центральне село, до якого належало чотири тисячі гектарів земель. Сюди входили села Щербинівка, Синьооківка, хутір Тимківщина, звідки родом відомий професор і краєзнавець, перший ректор Київського університету Михайло Максимович. Тож назва села Крупське зовсім не вписується у концепцію закону про декомунізацію.

Недавно, занепокоївшись змінами назв сіл і вулиць, люди в Крупському терміново зібрали схід. Одностайно вирішили не змінювати назви і його вулиць, бо у них — його історія, колорит, добрі справи конкретних людей.

На Черкащині мають перейменувати дев’ять селищ та десять сіл. Дані оновлюватимуть, тож є надія, що фахівці дослухаються не тільки до думки жителів Крупського, а й до інших обгрунтованих заперечень. На відміну від столичних, черкаські історики називають щонайменше кілька десятків населених пунктів, які, на їхню думку, слід в області перейменовувати. Остаточного переліку населених пунктів немає. Щоб він з’явився, місцева влада ще має провести громадські слухання і подати пропозиції. Усі розуміють, що деякі назви, до яких уже звикли, — очевидні ідеологічно-лінгвістичні покручі. Приміром, назва селища Політвідділовець, що в Уманському районі на Черкащині, походить від сумновідомих політвідділів Радянської армії та Над?звичайного комітету (ЧК). Ось цю назву справді треба змінити!