Видатний український композитор Кирило Стеценко, який народився й виріс на Черкащині неподалік Шевченкових Моринців, маючи чудові організаторські здібності, під час Української революції 1917—1921 років працював у всіх українських урядах. Про це розповідає монографія Лю Пархоменко «Кирило Стеценко», яку презентують на виставці, присвяченій Українській революції 1917—1921 років, експонати для якої надав Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник.

Виставка налічує майже чотири десятки книжок, хоч, як розповіла директор заповідника кандидат історичних наук Парасковія Степенькіна, тут представлено лише незначну кількість видань із цієї тематики. Організатори виставки не ставили за мету показати всі книжки, а прагнули привернути увагу відвідувачів до подій тієї доби. Серед експонатів — твори Михайла Грушевського і Володимира Винниченка, спогади Симона Петлюри та Нестора Махна, наукові статті провідних українських істориків. Є книжки, в яких ідеться про героїв Крут, учасників Звенигородсько-Таращанського повстання, про Холодноярську республіку. Вони повертають із забуття тих, хто поліг за незалежність України в той час, чиї імена за радянських часів намагалися стерти з пам’яті українського народу.

До речі, в музеї та галереї заповідника чимало надходжень, серед них світлини з Майдану і зони АТО.

Окремої уваги заслуговують документальні свідчення політики утисків українців за часів більшовицької влади. Незважаючи на те що Голодомор 1932—1933 років винищив мільйони українців, у селян Черкащини і надалі примусово забирали вирощене ними на власних городах. Свідчення цього — письмові зобов’язання на поставку державі картоплі врожаю 1934 року колгоспницею колгоспу «Незаможник» с. Карашини Корсунського району Меланії Хіміченко. Так само було з масовим післявоєнним голодом 1946—1947 років. У самому Корсуні лімітовано відпускали продукти — до експозиції потрапили продуктові картки, збережені тодішнім працівником музею Миколою Черненком. У власників корів забирали молоко. Збереглися розрахункові книжки 1947—1948 років з обов’язкової поставки молока державі, видані корсунцеві Миколі Якубовському.

Чи не найцікавіше надходження 2016 року — свинцева пломба з хрестом, датована орієнтовно ХVІІІ століттям, ймовірно з канцелярії Корсунського козацького полку, яку використовували для полкових документів. Її випадково викопали на городі в селі Кичинці Корсунського району. Пломбу передали до музейної експозиції член археологічного пошукового загону «Дніпро-Україна» Ігор Мусатенко та краєзнавець Сергій Мацюця.

Цікаво, що Кичинці, де знайдено цю реліквію, — рідне село видатного археолога Леоніда Добровольського (1867—1928), який був членом Київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва, Київського відділення Імператорського військово-історичного товариства, Українського наукового товариства, Київського товариства старожитностей і мистецтв. А ще він входив до Історичного товариства імені Нестора Літописця, одним із напрямів діяльності якого було вивчення епохи Козаччини.