Станом на 1 вересня в системі електронних петицій главі держави їх було зареєстровано 1099. Це свідчить про значний суспільний інтерес і довіру до сервісу. Про це під час тематичного брифінгу повідомив заступник Глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків. Найбільше підписів — близько 14 тисяч — поки що назбирала петиція щодо законодавчого затвердження права громадян на захист. Також багато підписів зібрано під петиціями про скасування розмитнення і акцизного податку на імпорт автомобілів (4862) та стосовно закону про скасування депутатської недоторканності (4402).

Дмитро Шимків зазначив, що ідентифікація в системі відбувається за допомогою електронної пошти з подальшим підтвердженням, що відповідає світовому досвіду.

«Необхідно зібрати 25 тисяч підписів упродовж не більш як трьох місяців. Орган державної влади зобов’язаний надати відповідь по суті у десятиденний строк», — цитує слова заступника Глави АПУ прес-служба Президента. До слова, підписи можуть збирати й громадські організації.

Нині у світі понад 70 країн використовують різні форми петицій до державних органів. Це форма діалогу між державою та громадянами, інструмент виявлення суспільного резонансу. «Всі українські норми повністю кореспондуються та відповідають нормам Європейського Союзу, а саме Рекомендаціям CM/Rec (2009)1 Комітету міністрів Ради Європи від 18 лютого 2009 року», — наголосив Дмитро Шимків.

Загалом робота від початку написання законопроекту до запуску системи електронних петицій до Президента тривала майже рік. Приблизно півроку АПУ разом із групою електронної демократії працювала над текстом законопроекту. «Україна зробила перший крок до постіндустріального, посткапіталістичного суспільства — шляхом запровадження електронної демократії», — сказав експерт Сергій Лобойко, який брав участь у підготовці законопроекту.

Наступні півроку документ обговорювали в комітетах Верховної Ради. Оскільки було внесено альтернативний законопроект, то розробникам доводилося фактично працювати над двома законопроектами, шукаючи найкращі елементи в кожному і досягаючи компромісу. Пізніше відбувся відкритий «круглий стіл», на якому обговорено обидва документи.

У липні президентський законопроект було ухвалено, а 28 серпня він набрав чинності. Того самого дня цей електронний сервіс розпочав роботу.

Дмитро Шимків додав, що з 28 жовтня набере чинності друга частина закону, що стосується надання електронної відповіді на запити громадян.

«Головне — це вчити громадян України користуватися сучасними електронними сервісами і переходити на інший формат спілкування з органами державної влади», — резюмував фахівець.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»