ПАМЯТЬ. У Театральному сквері міста Ніжині на Чернігівщині, де 100 років тому народився відомий актор і співак Марк Бернес, встановлено пам’ятник видатному земляку і на згадку про цю подію висаджено алею з ялин та сосен.

Майбутній виконавець пісень, які не лишають нікого байдужими й досі, прожив у місті лише перші п’ять років свого життя, після чого переїхав з родиною до Харкова. Однак цей факт не заважає ніжинцям пишатися ним. А Марк Наумович завжди згадував свою малу батьківщину з душевною теплотою: «Зі старого потьмянілого знімка дивиться на мене хлопчина. Виглядає він дещо парадно: великий красивий капелюх, широкий білий пояс на темній вельветовій куртці. На звороті знімка напис: «У п’ятирічному віці»…

Пам'ять зберегла лиш уривки картин перших років життя: вулиці, де жила наша сім’я, магазин головних уборів, де купляли мені картуз… Це все Ніжин…», – розповідає він у статті «Про що була пісня» (журнал «Дошкільне виховання 1965 р.). Тепер от повернувся до міста свого дитинства – у бронзі.

 Бернес повернувся у місто свого дитинства. Фото автора

Профінансував виготовлення пам’ятника володар Премії Ліги Українських меценатів уродженець Чернігівщини а нині москвич – Юрій Коптєв. Автор монументу – народний художник України Володимир Чепелик зобразив Марка Бернеса в образі Аркадія Дзюбіна з фільму «Два бійці». За цю роль актора було нагороджено бойовим орденом Червоної зірки. Пісня з цього фільму «Темная ночь» у роки Великої Вітчизняної піднімала бойовий дух чоловіків і викликала сльози в жіноцтва. Працівники ніжинського краєзнавчого музею, котрі з любов’ю зібрали світлини й документи про життя і творчість Марка Бернеса, знайшли розповідь і про те, що перший тираж платівок з цією піснею було списано в брак – в одному місці чулося якесь шурхотіння. Коли ж почали розбиратися з причиною цього, то з’ясували, що робітниця фабрики звукозапису слухала пісню й плакала. Одна сльозинка потрапила на воскову матрицю, з якої друкувався тираж…

Квіти від земляків. Фото автора

Плакали глядачі під безсмертні «Журавлі» і в Ніжинському українському драматичному театрі ім. М. Коцюбинського, де відбувся літературно-мистецький вечір. Їх незабутньому виконавцю аплодували стоячи. Звучали бернесівські пісні, а тим часом у сквері навпроти народилася нова традиція: до пам’ятника, на якому викарбувано рядок з пісні «Я люблю тебя, жизнь» йшли молодята…