«У нього пісня — млинець, — сказав про земляка поет-пісняр Степан Галябарда і розшифрував: — Так смачно лине до сердець». Творчість (музична, поетична та виконавська) тернополянина  Василя Дунця  й справді смачна-соковита, прекрасна мелодикою, по-родинному затишна, щира, сповнена високого громадянського звучання.

Нині у його творчому доробку понад двісті пісень. Першу створив, ще  навчаючись у восьмому класі. Вчителька запропонувала написати твір про Тернопіль. Про дороге йому місто вирішив розповісти у віршованій формі. Відтак захотілося покласти цю поезію на музику. Тут уже по допомогу звернувся до викладача музшколи, де опановував гру на баяні. Згодом брат Богдан, диригент, музикант, педагог, навчив грати на гітарі.

Студентські роки пана Василя припали на час розквіту бардівської пісні. Не захопитися нею він, звісно ж, не міг. Вищу світу здобував у Львівському політехнічному інституті за фахом «інженер з будівництва автомобільних шляхів». У вільний час добирав мелодії до авторських творів. Це були ліричні пісні про природу, світлі почуття, чарівне місто Лева.

Проте ніколи пісень не записував, усе тримав у пам’яті, з роками щось загубив-забув. Бо вважав це виключно захопленням.

Сповна віддавався професії. Рівно 50 років присвятив їй. Доля завжди любить кожному з нас піднести сюрприз. Василеві Ярославовичу зробила дуже приємний дарунок. Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х дмухнули на повну міць вітри народного піднесення, проголошення державної незалежності України. Такі епохальні події знайшли яскраве відображення й у пісенній творчості пана Василя.

Нині  має в активі вже десять магнітоальбомів і компакт-дисків. Останні два — «Посміхайтесь, люди добрі» та «Ми — українці» репрезентував торік восени на своєму доброчинному вечорі, а прибуток від концерту передав волонтерам Логістичного центру допомоги бійцям АТО.

Василь Дунець — лауреат міжнародного фестивалю «На хвилях Світязя», переможець Всеукраїнського радіофестивалю «Пісня року», здобував призові місця й на інших пісенних святах-конкурсах. Його твори зазвучали у двох музичних фільмах, які, до речі, транслювала Всесвітня служба «Українське телебачення й радіомовлення».

Митець особливого значення надає текстам пісень. «Вони мають бути досконалими, розкривати тему твору так, щоб за кілька хвилин звучання пісня-вистава могла знайти в серці слухача найпотаємніші куточки, заполонити його душу і залишити слід надовго», — ділиться думками автор і виконавець.

А я б виокремив три основні пласти тематики його творів. Передусім патріотична. На другому місці — родинна. Цікаво, що оспівав дідуся з бабусею, батьків, синів, кожного із шести онуків і навіть любу тещу. І, звісно, не може композитор оминути найсвітлішу тему — кохання.