У середу ухвалили розпорядження «Про схвалення річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», проєкт якого підготувало Міністерство фінансів.
В умовах повномасштабної війни, постійних атак на інфраструктуру та високої невизначеності уряд забезпечив фінансування головних пріоритетів: сектору безпеки і оборони, соціального захисту населення, відновлення країни та стабільного функціонування держави.
Доходи державного бюджету України 2025 року становили 3,84 трлн грн, що на 717,5 млрд грн (+23%) більше, ніж 2024го. Із них 554,8 млрд грн — надходження грантів від міжнародних партнерів, 954,2 млрд грн — власні надходження бюджетних установ переважно у формі негрошової допомоги Силам безпеки і оборони.
Видатки державного бюджету становили 5,48 трлн грн, що на 992,2 млрд грн (+22,1%) більше, ніж 2024 року.
Фінансування сектору безпеки і оборони залишається безумовним пріоритетом держави.
2025 року на національну безпеку і оборону спрямовано 3,83 трлн грн (42,9% ВВП), що на 853 млрд грн більше, ніж 2024го. Кошти було спрямовано на грошове забезпечення військових, закупівлю та модернізацію озброєння і техніки, матеріальнотехнічне забезпечення та інші потреби сектору безпеки і оборони.
2025 року держава забезпечила виконання соціальних зобов’язань у повному обсязі. Видатки на соціальне забезпечення становили 663,7 млрд грн, що на 84,5 млрд грн (+14,6%) більше, ніж 2024го. Зокрема, профінансовано соціальні виплати для майже 23 млн громадян; забезпечено своєчасну виплату пенсій; проведено індексацію пенсій на 11,5%; реалізовано нові програми підтримки населення в умовах війни.
В умовах війни держава зберігає фінансування базових суспільних послуг. Видатки на охорону здоров’я з державного бюджету разом із трансфертами 2025 року становили 222,1 млрд грн, зокрема 172,8 млрд грн — за програмою медичних гарантій.
Видатки на освіту з державного бюджету спрямовано обсягом 197 млрд грн, із них трансферти місцевим бюджетам — 129,7 млрд грн.
Капітальні видатки державного бюджету 2025 року становили 342,7 млрд грн, що на 12% більше, ніж 2024го. Фінансування спрямовували на відновлення інфраструктури, підтримку енергетичної стійкості та реалізацію публічних інвестиційних проєктів.
Дефіцит державного бюджету виконано в межах нижчого встановленого законом граничного показника (факт — 18,3% ВВП, план — 25,8% ВВП).
2025 року Міністерство фінансів продовжило реалізацію зваженої боргової політики, спрямованої на забезпечення фінансування державного бюджету на прийнятних умовах. Державний борг став дешевшим та довшим: середньозважена вартість боргу знизилася з 5,1% 2024 року до 4,55% 2025го, тоді як його середньозважений строк до погашення зріс з 11,4 року у 2024 році до 13,37 року у 2025 році.
На внутрішньому ринку за рахунок випуску ОВДП залучено 581,5 млрд грн, з яких 268 млрд грн — військові ОВДП. На зовнішніх ринках було залучено до загального фонду 1,57 трлн грн пільгового фінансування, з яких 27,9 млрд грн — понадпланові державні запозичення, які було збережено на кінець 2025 року та спрямовано на фінансування державного бюджету 2026го. До спеціального фонду держбюджету залучено 133 млрд грн. У межах правочину з державними деривативами, прив’язаними до ВВП («ВВП варантів»), за підсумками якого в обмін на державні деривативи було розміщено ОЗДП на суму 148,8 млрд грн. Це дало змогу забезпечити стабільне фінансування потреб держави; мінімізувати вартість обслуговування боргу; подовжити строковість боргу; зекономити державі мільярди доларів потенційних виплат за ВВПварантами у післявоєнний період; зберегти стійкість державних фінансів у середньостроковій перспективі.
Уряд забезпечив збереження макрофінансової стабільності та передбачуваності бюджетної політики: профінансовано всі пріоритетні видатки; збережено контроль над дефіцитом; забезпечено ефективне залучення міжнародної фінансової підтримки; вжито результативних заходів з мінімізації фіскальних ризиків.
Кабінет Міністрів готує системні рішення для стабілізації розрахунків на ринку електроенергії. Він доручив профільним міністерствам, НКРЕКП, Укренерго та Енергоатому підготувати відповідні механізми. Про це повідомила Прем’єрміністр Юлія Свириденко.
«Перший крок — запуск спеціального механізму постачання електроенергії для теплокомуненерго, водоканалів і державних шахт. Це дасть змогу стабілізувати розрахунки та зупинити накопичення боргів. Також змінюється механізм розподілу коштів теплокомуненерго. Частина платежів автоматично має спрямовуватися на оплату електроенергії», — пояснила очільниця уряду.
Міноборони має запропонувати рішення для погашення боргів і поточних розрахунків військових підрозділів, особливо на територіях бойових дій.
Як повідомила Юлія Свириденко, уряд доручив Міненерго разом з Мінфіном, Мінекономіки за участю НКРЕКП, НЕК «Укренерго» опрацювати з міжнародними фінансовими організаціями можливі шляхи залучення ресурсів для погашення заборгованості на балансуючому ринку електричної енергії.
«Вирішити питання боргів критично важливо для стабільного проходження наступної зими», — наголосила Прем’єрміністр.
13 травня за поданням Номінаційного комітету уряд погодив кандидатури представників держави до наглядових рад двох стратегічно важливих підприємств: НЕК «Укренерго» — Юрія Бойка, Миколи Брусенка та Єгора Перелигіна, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» — Антона Бендика. Про це повідомила Юлія Свириденко. За її словами, додатково у зв’язку із завершенням терміну повноважень більшості членів наглядової ради ПрАТ «Укргідроенерго» уряд проводить новий конкурс на відповідні посади.
«Доручили Мінекономіки та держкомпанії якомога швидше провести відповідний відбір», — наголосила Прем’єрміністр.
Процес оновлення складу наглядових рад триває з листопада 2025 року. Кабінет Міністрів готує подальші рішення щодо конкурсних доборів до інших енергетичних компаній.
Уряд спрямував 96 млн грн на облаштування сіткових коридорів на пріоритетних автошляхах Херсонщини. Це питання обороноздатності, швидкої евакуації та життєзабезпечення громад і людей. На цьому наголосила Прем’єрміністр. За її словами, гроші буде витрачено на захист доріг, якими щодня користуються цивільні, військові та служби екстреного реагування.
.jpg)
«Антидронові сітки уздовж дороги захищають людей від дронових атак росіян і дають змогу перевезти гуманітарні вантажі», — зазначила очільниця уряду. Вона повідомила, що вже встановлено 190 км антидронових сіток на дорогах загальною протяжністю за кошти Херсонської ОВА спільно з Міноборони.
Кабінет Міністрів за пропозицією Мінкульту вніс зміни до Порядку використання коштів в межах ініціативи «Тисячовесна». Відтепер він враховує специфіку різних сегментів культури та мистецтва. Переможцям мистецьких конкурсів належатимуть майнові права інтелектуальної власності на створений культурний продукт. Водночас вони надаватимуть державі право на некомерційне використання твору через ліцензійну угоду.
«Тисячовесна» — ініціатива Президента України Володимира Зеленського з бюджетом 4 млрд грн, яку реалізує Міністерство культури спільно з Офісом Президента. Програму спрямовано на розвиток сучасного українського культурного продукту та посилення стійкості суспільства до зовнішніх інформаційних впливів. Подати заявку на участь у програмі можна до 28 травня.
Ми в Google+