Загублене в чернігівських лісах маленьке село із жителями пенсійного віку. До центральної садиби — кілька недосяжних кілометрів, інколи по бездоріжжю. Автобус не ходить, на магазині — замок. Лише ФАП — осередок  допомоги. Спеціально не пишу назву населеного пункту, тому що на Сіверському Поліссі ситуація характерна для багатьох з них. Саме ота розгалуженість — розкидані на багато кілометрів невеличкі сільця і хутори є головною проблемою надання медичної допомоги громадянам області.

Тож випадки, коли жителі того чи того депресивного села рятували свій медичний заклад від закриття, — непоодинокі. Та наразі зрозуміло, що не все так просто. Мало зберегти приміщення і ставку медичного працівника, треба ще мати фахівця. А якщо ФАП працює без нього і обслуговує по 50—100 жителів силами медичного працівника нижчої ланки, про яку якість надання медичної допомоги можна говорити? 

В області укомплектованість медичних закладів лікарями становить близько 80%. Є райони, де цей показник лише 60%. Нині ситуація ускладнилася ще й тим, що місцями єдиного на всю округу лікаря мобілізовано до армії. «Лікарі також мають виконувати свій громадянський і професійний обов’язок», — зауважив начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петро Гармаш. На його думку, найліпший вихід із ситуації з дефіцитом медичних кадрів — все-таки робити ставку на потужні лікувальні заклади.

При цьому наголошує, що первинна ланка має достатню кількість точок екстреної медицини: при сільських лікарських амбулаторіях створені пункти тимчасового та постійного базування її бригад, котрі практикують 20-хвилинний термін доїзду до пацієнта. Нині тут налічується 111 «швидких». Однак цей показник далекий від позитивного, оскільки  36% машин за технічним станом підлягають списанню, 24,6% потребують капітального ремонту. Ситуація складна, але не безнадійна. Цього року Чернігівщина отримує 35 нових автомобілів для центрів екстреної медичної допомоги. Із них 27 вже курсують сільськими дорогами.

Медицина є однією з найголовніших складових такого поняття, як якість життя населення. Оскільки нині в країні непроста ситуація з бюджетним фінансуванням, фахівці наголошують, що  заклади охорони здоров’я в глибинці мають стати учасниками виробничого процесу. Все просто: виробники, котрі працюють на землях сільської громади, повинні розуміти: конкурентоспроможними в сучасних умовах є здорові люди. Отже, про медичні заклади слід піклуватися не менше, ніж, скажімо, про сучасне технологічне оснащення. Там, де це розуміють, ФАП чи сільська амбулаторія — мов добра господиня, в якої все до ладу.

Попри численні труднощі, галузь охорони здоров’я в області інколи маленькими кроками, інколи — ривками, та все-таки рухається вперед. Дуже важливою, враховуючи  складну демографічну ситуацію в області, стала програма «Здоров’я жінок України», котра стартувала на Придесенні й працює за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. За словами координатора проекту в Чернігівській області Юлії Завгородньої, жінки й чоловіки мають змогу отримати якісне консультування та вибрати для себе сучасні методи планування сім’ї.

Велику тривогу викликає також рівень захворюваності на туберкульоз. Та й тут в області напрацювали позитивні моменти. Лікарі-фтизіатри розповідають, що Чернігівщина — перша область, де почали застосовуватися новітні діагностичні процедури «джен-експерт» — спеціальне генно-молекулярне дослідження, що  встановлює діагноз упродовж доби. Обласний центр може похвалитися ще й обладнанням для нейрофізіологічних обстежень передовсім дітей з дефіцитом уваги, аутизмом та іншими поведінковими розладами. У полі зору медиків та держави також хворі на цукровий діабет та гіпертонію, забезпечення доступу ВІЛ-інфікованих дорослих та дітей до антиретровірусної терапії, яку здійснюють працівники обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом.

КОМПЕТЕНТНО

Петро ГАРМАШ,
начальник управління
охорони здоров’я Чернігівської
облдержадміністрації:

— Якщо говорити про фінансування медичної галузі, то з цим маємо зрозумілі в нинішній ситуації проблеми. Так, у цьому році в область надійшли кошти у розмірі 960 мільйонів гривень з потрібних 1,36 мільярда гривень. Але медичні працівники докладають максимум зусиль, аби надати населенню області якісні послуги.