На експериментальній фермі неподалік від Осло вчені тестують прототип робота, який вимірює викиди оксиду азоту – газу, що завдає надзвичайної шкоди довкіллю.

Фермерські угіддя є одним із головних джерел виділення цього потужного парникового газу – оксиду азоту, який ще називають «газом, який веселить». Оксиду азоту майже у 300 разів потужніший за CO2.

Європейські дослідники розробляють стратегію боротьби з цим газом, внесок якого у глобальне потепління становить майже 10%. Робот дозволяє вченим випробувати розроблені у лабораторії гіпотези.

Ларс Баккен, вчений-еколог, Норвезький університет природничих наук:

«Коли необхідно довести, що методи обробки аграрних земель у конкретному місці сприяють зменшенню викидів N2O, потрібно вимірювати рівень викидів газу знову і знову упродовж усього сезону. Адже викиди N2O можуть надзвичайно варіюватися від одного дня до іншого. Ми опускаємо камеру до землі і упродовж трьох хвилин вимірюємо концентрацію газу всередині неї».

Зазвичай виміри здійснюють вручну, на це йде більше часу. Але тут усі дані збираються та зберігаються автоматично.

Ларс Баккен, вчений-еколог, Норвезький університет природничих наук:

«Мета – повністю автоматизувати процес збору даних, бо їх нам потрібна максимальна кількість».

Робот налаштований на обстеження багатьох ділянок землі, які пройшли різні способи обробки. Утворення N2O – природне явище бактеріального походження. Утім, дедалі більше використання азотних добрив спричиняє значне зростання викидів.

Дослідники прагнуть зрозуміти, як саме мікроорганізми у ґрунті та специфічні бактерії здатні водночас виділяти та поглинати цей газ.

Павел Люкус, мікробіолог, Норвезький університет природничих наук:

«Ми бачимо, що деякі бактерії можуть лише виділяти N2O, а інші мають здатність його поглинати. Але переважна більшість мікроорганізмів у ґрунті можуть одночасно і виділяти, і поглинати цей газ. Мета наших досліджень – покращити на дуже базовому молекулярному та біохімічному рівні початкове розуміння того, як саме відбувається процес утворення та зменшення рівня оксиду азоту».

Ще однією метою проекту є приборкання бактерій, іншими словами, стимулювання їхньої здатності виробляти фермент під назвою нітрооксид-редуктаза, який знищуватиме N2O.

Мануел Соріано-Лаґуна, біохімік, Університет Східної Англії:

«Це дуже специфічний білок, власне, єдиний відомий на сьогодні, який здатний знищувати оксид азоту. У центрі цього білка є атоми міді. Саме вони необхідні для виконання цієї функції – знищення N2O. Ми прагнемо дослідити з біохімічної точки зору, як бактерії здатні виробляти цей протеїн».

За останні десятиліття рівень викидів N2O значно зріс. Використання та склад добрив відіграють дуже значну роль, але важливе значення мають також характеристики ґрунтів та методи їхньої обробки.

Оса Фростерґорд, координатор проекту N2ORA:

«Можливо, ми можемо покращити продуктивність добрив. Нам також потрібно працювати над кращими стратегіями управління землями. Серед них, наприклад, краща аерація ґрунту, припинення надмірного використання добрив. А ще одне здійснене нами відкриття полягає у тому, що підвищення кислотності низькокислотних ґрунтів може значно знизити рівень викидів N2O».

Поєднання мікробіології, біохімії та робототехніки є для науковців одним із провідних методів, що дозволять шукати своєчасні способи протистояння глобальному потеплінню.

EURONEWS