Головні проблеми, що стосуються доступності медичної допомоги для переселенців, пов’язані з браком додаткових коштів для тих регіонів, де вони перебувають. Також незадовільно налагоджено інформування людей про те, як і де вони могли б отримати допомогу та ліки. Про це журналістів повідомили громадські активісти, котрі за підтримки фонду «Відродження» провели аудит стану надання допомоги переселенцям. Моніторинг проводили в Харківській, Чернівецькій, Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській та частині Донецької області.

— На національному рівні бракує механізмів компенсації навантаження на медичну інфраструктуру громад з найбільшою кількістю внутрішньо переміщених осіб, — пояснив голова Чугуївської правозахисної групи Роман Лихачов, презентуючи результати моніторингу Харківської області. — Через обмежене фінансування в більшості районів Харківщини немає резервних фондів медпрепаратів.

За його словами, в області також не створено незалежних наглядових рад, які б захищали права пацієнтів. «На жаль, наші пропозиції створити таку раду, щоб громада й вимушені переселенці могли побачити, куди витрачають гроші, наразилися на опір. Зокрема райрада Чугуєва рішенням сесії не дозволила її сформувати», — сказав він.

Крім того, в лікарнях громадські активісти не знайшли переліку установ і аптек, з якими укладено відповідні договори щодо забезпечення медпрепаратами на безкоштовній та пільговій основах. Багато переселенців навіть не знають про пільги та можливість безплатно отримати певні ліки.

«Ми зробили 20 моніторингових візитів до лікарень, щоб перевірити, чи є якісь оголошення для переселенців. У жодній такої інформації не побачили», — повідомив керівник ВГО користувачів психіатричної допомоги «ЮЗЕР» (м. Вінниця) Руслан Іміреллі, наголосивши, що забезпечення медичними препаратами переселенців покладено на обласні та місцеві бюджети, яким ніхто не надавав додаткових коштів.

За словами громадського активіста, в роз’яснювальному листі, який на їхній запит надало Міністерство фінансів, ідеться про те, що єдиний розпорядник медичної субвенції — МОЗ.

«Питання коригування обсягів медичної субвенції з урахування потреб внутрішньо переміщених осіб має розглядати МОЗ як головний розпорядник медичної субвенції. Якщо МОЗ звернеться із пропозиціями, Мінфін їх розгляне в належному порядку», — процитував він відповідь Мінфіну.

Найвразливішою категорією стали інваліди. «Від вимушеного переселенця з інвалідністю в лікарнях та поліклініках вимагають десятки довідок для реєстрації та отримання допомоги», — розповіла голова Луганської обласної молодіжної громадської організації «Асоціація молодих інвалідів Східного Донбасу» Тетяна Баранцова.

Експерти наголошують на нагальній потребі створення на всій території України електронного реєстру переселенців для обліку їхніх медичних потреб та відповідного перерозподілу бюджетних коштів.

ДОВІДКА «УК»

Згідно з офіційними даними ООН, станом на червень 2015 року в Україні зареєстровано 1 мільйон 300 тисяч вимушених переселенців.