Представникам Національного агентства з питань запобігання корупції слід не вступати в публічні дискусії, а дослухатись до зауважень, виправити всі недоліки в підготовлених агентством документах і привести їх у повну відповідність із чинним законодавством. Про це на прес-конференції повідомила перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова.

«На жаль, НАЗК вже не вперше намагається зареєструвати неякісні документи з першого разу, не усуваючи зауваження Міністерства юстиції і не проводячи обговорення до моменту подачі на розгляд Мін’юсту. Ми вважаємо, що такий підхід є неприпустимим. Ми наголошуємо, що неякісні документи, які порушують права людини і не відповідають чинному законодавству, не буде зареєстровано в Міністерстві юстиції. На нашу думку, неприпустимо з приводу зауважень, які лежать виключно у юридичній площині, порушувати дискусію в соціальних мережах чи через інші інформаційні джерела», — наголосила фахівець.

Порядок реєстрації нормативно-правових актів єдиний для всіх органів державної влади. Цей порядок дає змогу підготувати якісні документи, які унеможливлять перебирання органами на себе більших повноважень, ніж передбачено законом, обмеження прав і свобод громадян та інших порушень чинного законодавства.

Фахівець також звернула увагу на те, що з наступного року порядок повної перевірки декларацій стосуватиметься понад 800 тисяч громадян — державних службовців, представників місцевої влади, працівників бюджетної сфери. Тому цей документ має бути ідеально прописаний, щоб не створити зайвих проблем.

«Що стосується моніторингу способу життя, ми хочемо зазначити, що в ньому взагалі не роз’яснюється, що це за моніторинг і як він буде проходити. На сьогодні ці порядки не містять жодних строків початку чи завершення таких перевірок. Це унеможливлює в подальшому притягнення порушників до кримінальної відповідальності», — цитує слова Наталії Севостьянової прес-служба відомства.

Заступник міністра юстиції Сергій Петухов у свою чергу зауважив, що відповідно до тексту розроблених порядків, НАЗК має отримати абсолютно дискреційні повноваження, які нічим не обмежені і не регульовані. «З нашої точки зору, це може призвести до порушення прав людини і зловживань. Відповідно такий підхід створює корупційні ризики. Саме тому ми повернули на доопрацювання ці порядки», — наголосив він.

За його словами, порядок містить лише 2 сторінки, які визначатимуть, як проводитимуться перевірки 800 тисяч людей з можливим звинуваченням їх у корупції, у безпідставному збагаченні та, відповідно, притягненні до адміністративної і навіть кримінальної відповідальності.

«Затвердження такого порядку – це створення «інквізиції» в Україні, де сотні інквізиторів, так званих уповноважених осіб, можуть таємно по всій країні збирати інформацію протягом необмеженого терміну і потім притягати людей до відповідальності. Така уповноважена особа складає одноосібно висновок за результатами моніторингу, де встановлюється невідповідність способу життя чиновника, з поясненнями у довільній формі. І цей «папірець» даватиме право розпочати кримінальну справу проти людини, чи публічно оголосити, що вона є корупціонером», — заявив фахівець.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»