Угода про асоціацію з ЄС поставила перед державою дуже серйозні завдання змінити регулювання у багатьох сферах життя. Це потребує від влади ефективнішого законотворчого процесу, який наразі має проблеми.

«Дуже часто ми бачимо маніпулятивні проблеми із залученням глибоких бізнесових інтересів. І це не єдина перешкода нашому ефективному руху на шляху виконання своїх зобов’язань у межах угоди. Вони потрібні нам, а не Брюсселю, — зазначила віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе під час Міжнародної конференції «Поліпшення методології, практики та якості законодавчого процесу та законотворчості в Україні». — Інша проблема, попри вже зроблену роботу в межах реформи державного управління, — наша інституційна неспроможність і все ще певна формалізованість підходів до імплементації, наприклад, директив ЄС у нашу практику».

Вона висловила стурбованість через «відтягування під різними аргументами ухвалення важливих рішень, якщо вони не слугують політичним пріоритетом того чи іншого міністра чи міністерства. Як приклад Іванна Климпуш-Цинцадзе навела галузі транспорту й митного регулювання, де Україна найбільше відстає від графіка виконання Угоди про асоціацію з ЄС.

Тому слід працювати, насамперед, над проектами рішень на основі політик, сформованих міністерствами, а не суто над проектами конкретних актів. «Фрагментарні зміни не розв’язують проблему, потрібен комплексний підхід, який би і відповідальністю, і бюрократичною культурою, і етикою, і глибиною процесу забезпечував якісне виконання поставлених завдань», — наголосила вона.

Водночас Іванна Климпуш-Цинцадзе не сподівається на проривні рішення з точки зору змін законотворчої практики протягом передвиборчого року, повідомляє служба віце-прем’єр-міністра.

А уряд планує вдосконалити механізм підготовки урядових законопроектів і прагне збільшити їх частку в загальному обсязі проектів законів, що виносяться на розгляд Верховної Ради. У цьому учасників зібрання запевнив Міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко. «На нашу думку, для України потрібно знайти найкращу модель, яка дала б змогу забезпечити якість законодавства, що відповідає європейським стандартам та задовольняє потреби суспільства», — продовжив посадовець.

Він окреслив основні проблеми процесу законотворчості в Україні. Зокрема, це занадто деталізоване законодавство, що призводить до надмірного мікроменеджменту адміністрації та необхідності внесення частих змін. Серед проблем також названо слабкість процесу аналізу політики.

«Уряд вимагає від міністерств 12 різних видів оцінок відповідності (фінансова оцінка, гендерна, європейська, антикорупційна та деякі інші). Водночас ця аналітика, як і консультації з громадськістю, є часто заформалізованими», — зазначив міністр.

Ще однією проблемою він назвав «певну «диктатуру» юристів та юридичної дискусії», коли під час обговорення законопроектів на засіданнях урядових комітетів замість аналізу стратегічних питань формування політики в тій чи іншій сфері відбувається дискусія юристів міністерств щодо нормопроектувальної техніки.

Олександр Саєнко зазначив, що уряд реалізує заходи з поліпшення процесу формування політики. Зокрема, разом з експертами Європейського Союзу розробляє зміни до Регламенту Кабінету Міністрів, що фокусуються на суті політики, аналізі проблем, прогнозі впливів і результатів у процесі підготовки законопроектів та актів. Також передбачається диференціація вимог до різних типів актів і посилення вимог до обґрунтування важливих політичних рішень, повідомляє служба Міністра Кабінету Міністрів.

Вжиті урядом заходи в межах реформи системи державного управління, зокрема створення директоратів у міністерствах, позбавлення міністерств невластивих повноважень, сприяють більшій відповідальності за сфери політики, приділенню більшої уваги роботі над її формуванням.

У десяти пілотних міністерствах вже відібрано майже 400 фахівців з питань реформ, роботу яких буде зосереджено саме на цих питаннях.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»