Фільм «І я таки жив» – це спроба торкнутися живого Шевченка, відкрити серце для його слова, можливо, з його допомогою з’єднати українське минуле і майбутнє, адже він писав «і мертвим, і живим, і ненародженим землякам своїм». Щоб торкнутися Тарасової живої душі, автори стрічки намагалися розкрити поетову долю з несподіваних ракурсів, використовуючи не лише маловідомі біографічні факти чи добре відомі поетичні твори, а й художні образи Шевченка. Тому героями цього фільму стали і Шевченкова мальована Катерина і оспівана в поезіях юнка Оксана, і Шевченкові дід і батько – Іван та Григорій, і багато інших персонажів, образи яких так яскраво прописані поетом на папері і на полотні. Усі вони зі своїми історіями були частиною Шевченкового життя, а для нас, живих, нині постали у фільмі частиною долі й особистості поета. Оживляючи їх через акторські пластичні етюди, через ефекти комп'ютерної графіки, підказані самим Шевченком-маляром, через музичні твори, створені на основі поезій Кобзаря, автори спробували унаочнити драматургічну і музичну суголосність життя і творчості поета з нашим часом. Саме таке поєднання художнього, музичного і біографічного лягло в основу жанру художньо-документального фільму «І я таки жив!» й допомогло відтворити неповторний чар шляхетної і вразливої душі поета – душі дорогої і святої для мільйонів шанувальників генія Шевченка.

Крок на зустріч до Шевченка відбувся завдяки творчим зусиллям режисера-постановника, автора сценарію Олександра Денисенка, композитора Сергія Круценка, оператора-постановника Сергія Тахмазова, художника-постановника Інги Леві, cупервайзера VFX Андрія Шрамка, звукорежисера Дмитра Скрипки та звукорежисера перезапису Максима Гладецького, хореографа-постановника Олексія Скляренка, режисера монтажу Володимира Морозова, генерального продюсера Тараса Аврахова. А також акторським талантам Олега Онещака в ролі Тараса Шевченка, Олексія Петухова в ролі слуги Гаврила Єфімова, Олени Фесуненко в ролі музи, Валерія Легіна в ролі ведучого, Ади Роговцевої в ролі самої себе та багатьох інших, хто поділився часточкою свого таланту.