За традицією новорічний та різдвяний стіл українців має бути щедрим на наїдки. Заощаджувати на стравах у такі дні не заведено. Тож не дивно, що напередодні свят попит на делікатеси зростає в рази. Особливо це стосується червоної ікри. Її вибір у торговельній мережі вражаючий, так само як і різниця в ціні. На прилавках є ікра в жерстяних баночках як за 30 гривень, так і за 140. Чи може баночка зі справжнім делікатесом коштувати 30 гривень — питання, яке цікавить багатьох споживачів.

Наймолодше місто на Полтавщині — Комсомольськ належить до тих перспективних міст України, що стрімко розвиваються. Статистика свідчить, що тут зростає якість життя й кількість городян, місто лідирує в області за багатьма основними економічними показниками, наприклад, за обсягом реалізованої продукції на душу населення. Тут немає безробіття й заборгованості із заробітної плати, яка в Комсомольську чи не найвища на Полтавщині. В місті активно розвиваються спорт, культура, медицина, модернізується житлово-комунальне господарство, а ветерани й пенсіонери гарантовано соціально захищені. Тут будується житло, стабільно функціонує громадський транспорт. Сюди активно залучаються іноземні інвестиції. Ці та інші позитивні чинники й спонукали нашого кореспондента зустрітися з Комсомольським міським головою, заслуженим працівником сфери послуг України Сергієм Супруном. 

Приблизно два тижні тому розповідь Ірини Білоколос про те, що російські прикордонники тероризують громадян України, які перетинають кордон, сколихнула користувачів Інтернету. Наведемо лише кілька абзаців із того, що написала жінка на своїй сторінці у Facebook. 

Народився майбутній вчений 19 лютого 1860 року в німецькій родині гончара в естонському місті Дорпаті (тепер Тарту). Вихованець правничого факультету місцевого університету, кандидат дипломатії, знавець шведської, данської, голландської та німецької мов, відгукнувся  на пропозицію попечителя Київської навчальної округи, і його зарахували на  посаду бібліотекаря (де-факто — завідувача бібліотеки) Університету св. Володимира. Він очолював заклад впродовж 34 років, зробивши значний внесок у його становлення. 

Запитання 1: Який перший звітний період для подачі звіту про контрольовані операції (далі — КО), що подається платником податків відповідно до вимог пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України (далі — кодекс)?

Відповідь: Оскільки Закон України від 04 липня 2013 року №408 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» набрав чинності 1 вересня 2013 року, то першим звітним періодом для подачі звіту про КО буде 2013 рік. Для визначення обсягу КО враховується вартісний показник усіх операцій окремо з кожним контрагентом у цілому за календарний рік, тобто з 1 січня по 31 грудня 2013 року. У звіті за 2013 рік платник податку повинен зазначити КО, здійснені у період з 01.09.2013 по 31.12.2013. 

Відповідь на це запитання шукали учасники колегії Мінрегіонбуду, яка відбулася на Рівненщині. Виявляється, саме тут знають, як це зробити, і залюбки діляться своїм доволі  унікальним досвідом з іншими. 

Завжди, коли бачу на сцені чергове юне дарування, яке виводить тоненьким голоском шлягер або дефілює подіумом у модному вбранні, охоплюють двоякі відчуття. З одного боку — віддаю належне хлопчикам і дівчаткам, які стараються з усіх сил сподобатися глядачам і в юному віці починають штурмувати вершини шоу-бізнесу. З іншого — чомусь стає шкода тих вундеркіндів, бо всі оті сценічні досягнення — результат титанічної праці, щоденних репетицій, виснажливого графіка, що забирають у дітей не тільки фізичні, а й душевні сили. 

Добровільна безкорисна допомога тим, хто її потребує, не лише піднімає нашу власну самооцінку на шкалі людяності, а й поліпшує життя знедолених. Однак благодійність — тонка і делікатна річ. Тож має як моральні, так і юридичні аспекти. 

Ініціатива першого Президента України Леоніда Кравчука, який  кілька днів  тому запропонував майданчик для обговорення всіх можливих варіантів  цивілізованого пошуку виходу з політичної кризи, в якій опинилася Україна, учора  нарешті спрацювала. На четверте засідання загальнонаціонального круглого столу «Об’єднаємо Україну» зібралося  представницьке коло, а головне — у ньому взяли участь глава держави Віктор Янукович  і лідери  трьох опозиційних сил — Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок.  

Втомлені від багатогодинного очікування заявленої Єврокомісією спільної прес-конференції комісара Штефана Фюле та першого віце-прем’єр-міністра України Сергія Арбузова, європейські журналісти сподівалися почути якщо не гучну новину, то хоча б натяк на можливу розв’язку «питання мільярдів», яке стало на заваді підписанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Підстави на сподівання давала, не в останню чергу, ранкова заява голови європейської дипломатії Кетрін Ештон, яка, повернувшись із Києва, зазначила, що Україна  може подолати виклики в економіці як завдяки підтримці Європейського Союзу, так і завдяки розробці серйозного економічного плану, який має стати додатковим сигналом інвесторам. Саме ці питання, як дала зрозуміти Кетрін Ештон, мала обговорити представницька делегація з України у складі першого віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова, керівників міністерств доходів і зборів, економіки та голови НБУ в Брюсселі того ж дня.