«А ви б хотіли жити на вулиці Гостромогильній? Невже не можна назвати її Квітучою, Абрикосовою, Каштановою? Тут дерев стільки! А навіщо шукати нову назву для палацу культури «Дружби народів»? Дружба — це ж не обов’язково з віроломною росією?» Такі дискусії в Черкасах і, мабуть, у багатьох інших містах і селах можна почути часто. А спричинено їх тим, що люди готові позбуватися радянської та російської спадщини, але мало знають історію свого міста чи села.

 Черкащина — край хліборобський. Навіть біля багатьох висоток обласного центру можна побачити акуратно розплановані земельні ділянки, де червоніють помідори, вилежуються на осонні помаранчеві гарбузи. Що вже казати про сільську місцевість!
Отож всеукраїнський проєкт продовольчої безпеки «Сади Перемоги», який втілюють з початку року, багатьом до душі. Сотні людей навесні посадили овочі, впорядкували сади. 

 Війна згуртувала людей різних професій та різних соціальних верств. Хтось пішов на фронт і визволяє українські землі від ворога, а хтось вступив у будівельні батальйони та відновлює пошкоджені міста й селища.
Харківщина — один з найбільш постраждалих від російської агресії регіонів України. Щодня ворожі ракети та снаряди руйнують інфраструктуру. В обласному центрі багато пошкоджених чи зовсім зруйнованих житлових будинків, об’єктів приватної та комунальної власності. За інформацією  Харківської міської ради, 400 будинків не підлягають відновленню.

У Полтаві на площі біля обласного муздрамтеатру під час заходів до Дня рятівника зібралося чимало містян з дітьми, щоб подякувати за службу людям, які щодня рятують сотні життів. Із цікавістю вони роздивлялися фотовиставку, взяли участь у благодійному велопробігу «Разом до перемоги» і могли придбати марки «Пес Патрон», сувеніри, знаючи, що виручені кошти передадуть ЗСУ. Навіть на святі працівники ДСНС були вірними своєму благородному покликанню — дбали про інших. За це їх люблять та поважають. А найбільше їхня професія популярна серед молоді.

 Нахабству та цинізму росіян немає меж: на День визволення Маріуполя від нацистських загарбників (12 вересня) окупанти встановили на місці пам’ятника загиблим захисникам України, зокрема маріупольцям, пам’ятник… олександрові невському — «збирачеві російських земель та рятівникові великої Русі від навали шведів і тевтонських лицарів». Москалі безжально демонтували українську святиню в липні цього року, збивши бронзові дубові листки з іменами загиблих маріупольців. 

Україна продовжує активно готуватися до опалювального сезону, який справедливо називають найскладнішим в історії держави. Уряд постійно інформує, якими темпами накопичуються паливні ресурси. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевняє, що країна матиме достатньо газу й буде забезпечена вугіллям. Повідомляє про домовленості з міжнародними партнерами щодо додаткових фізичних поставок блакитного палива. Наголошує, що уряд готується до різних сценаріїв проходження опалювального сезону, зокрема тих, що пов’язані з воєнними ризиками: «Працюємо над забезпеченням матеріально-технічної бази: вже закуплено майже 1,5 тисячі мобільних генераторів, десятки резервних котлів, майже 100 електростанцій тощо. Також продовжує надходити обладнання від міжнародних партнерів як гуманітарна допомога».

 Як уживаються в одній особі журналіст і письменник? Це, виявляється, найдужче цікавить читачів чи колег. Їй-бо, до пуття і сам не знаю. Проте впевнено відповідаю, що оті двоє постійно шукають третього. Сміються. Хоч у жарті зазвичай тільки частина жарту. Бо третій жанр — це публіцистика, без якого на нинішньому інформаційному фронті ніяк не обійтися.
Народився я і виріс у південному сонячному Запорізькому степу, де гарно родять не тільки пшениця, ячмінь та кущі, а й сміх. Гумор і сатира, підозрюю, в мені прижилися від батьків, дідів та всіх інших нащадків. Пам’ятаю, малим допитувався в дорослих, чому мене всі звуть «кущик». 

До почату повномасштабного вторгнення рф та потужних і згубних обстрілів Маріуполя у приморському місті працювали 15 публічних бібліотек, п’ять з яких дитячі. Тепер з усіх приміщень немає жодного (!), яке б не зазнало пошкоджень внаслідок влучань снарядів чи ракет. Частина книжок потерпіла під час активних спроб рашистів влучити у «штаб «Азову». Інші видання російські окупанти цілеспрямовано «націоналізували»: спалили. Приміром, саме так вороги знищили велику книгозбірню у храмі УПЦ Святителя Петра Могили. 

 Здавна вважалося, що занурення в гарячу воду поліпшує стан здоров`я людини, тонізує організм, заспокоює нервову систему, запобігає безсонню, лікує навіть захворювання шкіри. Оздоровча СПА-процедура слугує профілактикою ревматизму і захворювань суглобів. Тож купання незалежно від сезону, протягом усього року, в так званих чанах, які називають карпатськими джакузі, що зародилося в Австро-Угорщині, рік у рік стає дедалі популярнішим. І не лише в Українських Карпатах та на Закарпатті. 

 Митці Закарпаття, які входять до Національної спілки художників України, в усі часи відзначалися самобутністю, багатожанровістю творчості. Широкі міжнародні контакти, спадкоємність поколінь — це теж про них. Про те, чим живе нині закарпатське мистецьке середовище, – розмова кореспондента «Урядового кур’єра» з головою обласного відділення НСХУ Борисом КУЗЬМОЮ.