Суспільство
-
До нас приїхав фрукт заморський
У травні минулого року ми вже писали, з яких країн до нас везуть овочі та фрукти. Адже щороку до України завозиться приблизно 1 млн тонн плодоовочевої продукції на суму майже $700—800 млн. Приміром, у 2011 році ми імпортували приблизно 180 тис. тонн овочів та майже
1 млн фруктів. Що змінилося з того часу та навіщо країні, у якої прекрасні родючі чорноземи, везти цю продукцію із-за кордону, дослідив «Урядовий кур’єр».
-
Води хоч топитися, та немає де напитися
Ось так колись писав про свою малу батьківщину та її річки уродженець Донбасу, класик української поезії Володимир Сосюра. Та багато відтоді збігло брудних промислових стоків до тутешніх водних артерій. І тому, на жаль, оте «милі срібні ріки» тепер тільки у спогадах. Або у сні.
-
Світло і тіні великого колекціонера
Упродовж довгих десятиріч ім’я цієї людини було під прихованою забороною, бо за радянських часів кожен великий землевласник вважався насамперед кровопивцем-поміщиком. І навіть знаменитий Дмитро Яворницький, згодом теж підданий обструкції (щоправда, за «націоналізм»), називав Василя Тарновського (молодшого) аматором в археології. Не менш в’їдливо відгукнувся видатний історик про три пристрасті багатого поміщика – до власного парку, старожитностей і… жінок. «Будь то симпатична і згідлива пані чи проста босоніжка, – писав Яворницький, – та на двадцять верст довкола Качанівки (родового маєтку Тарновських – В. Ш.), говорили люди, не було жодної красивої дівки, яка не побувала б у руках пана Тарновського».
-
«Наш благородний інженер»
Ми — непереможні! Ані розчарування «павловської» грошової реформи, ані знецінення вкладів в Ощадбанку СРСР, ані грубий обман МММ не позбавили моїх співвітчизників віри в диво й упевненості у своєму праві на незароблені гроші.
Правда, мій чоловік, коли отримав електронною поштою лист про «спадщину в Республіці Того», лише посміявся. -
Без паркоматів, але з головним болем
Хотілося як краще, а вийшло як завжди! Це саме можна сказати про зміни у правилах паркування, бо перейти виключно на безготівкову форму розрахунку за ці послуги виявилося надзвичайно складно. Всі встановлені урядом терміни для обладнання стоянок паркоматами хоч би у великих містах давно збігли, а віз, умовно кажучи, і нині там — електронних «касирів» як не було, так і немає, зате «Київтранспарксервіс» стоїть на своєму: платіть готівкою і крапка! Навіть після того, як сам Прем’єр-міністр вказав на незаконність цих операцій. Про ситуацію, що складається в інших містах, розповідають наші кореспонденти з Дніпропетровська, Львова, Одеси і Донецька.
-
Наркотики… з-під шкільної парти
Журналістське розслідування, проведене тиждень тому одним з українських телеканалів на предмет поширення наркотиків у столичних школах, справило ефект вибуху інформаційної бомби. Правда, вибірковий, бо, скажімо, у громадському транспорті на тлі подій у Миколаєві про це майже не говорили. Хоч і було про що — нагадаємо, тоді телевізійники за підказкою самих школярів змогли придбати «дурку» безпосередньо на території навчальних закладів. Зате батьки, чиї діти навчаються саме в цих ліцеях, та певні освітянські структури пережили справжній стрес.
-
Чи годувати курку, яка несе золоті яйця?
Допоки достеменно не відомо, де саме розташований рай, можна припустити, що це може бути прикарпатська Східниця. Тут, за оспіваним Іваном Франком Бориславом, після рівнинного пейзажу перед очима неочікувано з’являються вкриті соснами і смереками гори, поміж якими обабіч прозорої як скло річки постає оповита блакитним серпанком долина. Земля, надра якої наповнені цілющими водами, зокрема і «Нафтусею». Завдяки титанічним зусиллям першовідкривача східницьких джерел, світлої пам’яті Омеляна Стоцького, достеменно це зафіксовано ще 44 роки тому. Проте законодавчого статусу державного значення цей бальнеологічний курорт ще не отримав, а отже, селищна громада як самостійна конституційна форма народовладдя не може належно скористатися даним їй Європейською хартією місцевого самоврядування правом ефективно управляти територією оздоровниці.
-
Коли гроші «сліплять» душу…
Першими теплими днями ми з подругою вийшли прогулятися. Пішки. Куди? Ноги самі занесли на Софійську площу, а згодом і до Андріївського узвозу.
-
Мандат для української колоди
Місяць тому Рахівський районний суд Закарпатської області завершив розгляд справи місцевого приватного підприємця. Чолов’яга примудрився 11 (!) разів переправити через митницю вантажівки з «лівими» дошками. У справі фігурують майже 440 кубометрів дощок вартістю 265 тис. грн. Вантаж їхав в Угорщину й Італію на підставі справжніх-підробних «експортних» сертифікатів про походження лісоматеріалів.
Для підприємця справа закінчилася, можна сказати, щасливо — зважаючи на його інвалідність, двох неповнолітніх дітей та щире розкаяння, він отримав лише рік позбавлення волі. -
Чернігівці і кияни можуть залишитися без води
Відомо, що тиха вода греблі рве. А стічна — роз’їдає труби, перетворюючи сірководень, що міститься в ній, на сірчану кислоту: майже 8 кілометрів залізобетонних труб напірного каналізаційного колектора, які проходять від міста Чернігів у заплаві річки Десна до очисних споруд уже півстоліття, на деяких ділянках просто розчиняються в агресивному середовищі. А це весь час загрожує викидом неочищених стічних вод у поки що чисту річку, яка дає 70% питної води для киян.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ