Суспільство

  • Собача робота

    Коли разом з помічником начальника центру Валерієм Шокутьком приїхали до приміського села Гаї, що під Ромнами, і зайшли на територію кінологічного центру, ніщо не свідчило про присутність чотирилапих помічників. Чи то давалася взнаки спека,  чи то відсутність термінових викликів, але два ряди вольєрів уздовж политої водою асфальтованої доріжки дихали спокоєм і затишком.

     Утім, варто було одному з інструкторів відчинити дверцята і випустити на доріжку cобаку, як той одразу ж озвався рішучим гавкотом. За секунду-другу на цей сигнал дружно відгукнулися всі  мешканці вольєрів (а їх тут аж 43!). Доки всі натішилися перекличкою, пройшло не менше 5 — 7 хвилин.  Несподівано впіймав себе на думці: собачий гавкіт якийсь особливий — не безладний та бездумний. Голоси вирізнялися чітко «поставленим» звучанням, специфічними відтінками, що аж ніяк не характерно для їхніх родичів з підворіть.

  • Лариса КОНАРЕВА

    «Запали» фантазію

     Одним з найсильніших вражень від поїздки до Ізраїлю була нічна дорога через Синай. Чому? Тому що їхали освітленою трасою. Скажете, що і в нас так скоро буде? Хто проти? Не знаю, де в пустелі була захована розетка з  електрикою для потужних ліхтарів, але їхати було приємно. Хто подорожував в темний час нашими рідними дорогами, коли можна не помітити населений пункт, адже в такий час і в хатах тільки деінде світяться віконця, той знає про що я. Може, хтось покрутить пальцем біля скроні: навіщо ізраїльтяни пустелю освітлюють(!), тільки, на мою думку, нормальній людині приємно відчувати себе в межах цивілізації в сучасному її розумінні.

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Загрозливий мікс

    У багатьох випадках колишні колгоспні приміщення з пестицидами стали руїнами. 

    — На сьогодні ніхто не може точно сказати, які процеси відбулися між залишеними напризволяще хімічними речовинами, — зауважує начальник Державної екологічної інспекції в Чернігівській області Леонід Бурковський. — Тому ситуація із забрудненням як поверхневих водойм, так і підземних водних горизонтів стає дедалі загрозливішою.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Кінець сирної справи

    Працівники прокуратури м. Кременчук, із залученням спеціалістів Кременчуцької міської санітарно-епідеміологічної станції та управління державної ветеринарної медицини перевірили бурхливу діяльність одного місцевого підприємця-сировара. Їхня підозра підтвердилася. Той працював без відповідного дозволу і документів.

  • Василь ТУГЛУК

    Що переважить: амбіції чи інтереси держави?

    У публікації «Перевіряльники гірші за негоду» («УК» від 20 липня) йшлося про те, як дії працівників  державної податкової адміністрації у Миколаївській області та Кривоозерської міжрайонної державної податкової інспекції ледь не призвели до паралічу роботи ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у розпал жнив. Цього не сталося лише тому, що Миколаївський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 18 липня не дозволив податківцям арештувати майно підприємства. Однак  припущення автора про те, що дальші «теплі стосунки» агрофірми з представниками силових структур можуть стати темою ще не одного журналістського розслідування, на жаль, знайшли своє підтвердження.  

  • Павло КУЩ

    Коли буде відзнака «За хліб»?

     Прокинувшись липневого ранку і похапцем поснідавши, мерщій сідлав «Орлятко» і крутив педалі з двору. Аж на тому боці річки, за розлогими акаціями, ховався колгоспний польовий стан. Над ним тріпотів від вітру червоний прапорець, на який я й тримав курс. 

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    Що збудуємо на залишках «всенародних» оздоровниць?

     …Тут, у центрі «української Швейцарії», вечірні сутінки якось несподівано переходять у суцільну темряву. На вершинах каскаду гір, що поросли могутніми смереками та грабами, ще ховається сонце, а в селі Шаян вже вмикають ліхтарі. З настанням темряви життя у цьому чудовому курортному містечку зовні завмирає. Більшості відпочивальників не до вечірнього моціону, бо ходити в цей час у напівсутінках практично єдиною вулицею, на якій розташовано всі основні оздоровниці, небезпечно. Можна поламати ноги. Бо тротуарів немає, а бруківка і грунтова дорога через усе село аж до його глухого кута з одним із приватних санаторіїв розбиті вщент. Після дощу або танення снігу тут суцільні болото і калюжі.

  • Людмила ЩЕКУН

    Хвойні ліси: вхід заборонено

    Із встановленням спекотної погоди в кримських лісах настає період високої пожежної небезпеки. На жаль, часто причиною порушення лісового спокою стають відпочиваючі. Так, минулого четверга на території Гурзуфського заповідника від пожежі постраждала група нетверезих українських туристів. 

    О третій годині ночі зайнялася суха підстилка довкола багаття. Пожежа швидко почала поширюватись, один з туристів отримав опіки. На щастя, загоряння вчасно ліквідували. Постраждалому викликали швидку допомогу. Щоправда, від госпіталізації він відмовився. Всю компанію горе-туристів доправили у відділення міліції.

     

  • Владислав КИРЕЙ

    «Червоного півня» на поле не пустять

    У кожній області є свої «болячки», які потрібно усунути, аби запобігти надзвичайним ситуаціям. Чи справляються з цим завданням відповідні служби Черкащини?  

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Квіти на Скнилівському летовищі

    Настя ніколи не запитувала «Навіщо ми туди пішли?», але ці слова Ніна Василівна Міхно не раз читала в її очах. Материнське серце болить ще дужче, бо тоді не застерегла, не вберегла сина і невістку, ще й дозволила взяти п’ятирічну Настю на авіашоу. Якби ж то знала… Вдячна долі, що синові друзі пішли з маленькою подивитися салон винищувача. Так і залишилась живою. Мами й тата не стало — загинули під уламками пекельної машини.