Будь-яка криза змінює наше повсякденне життя. Коли стається надзвичайна ситуація, прості речі, до яких ми звикли, швидко можуть стати недоступними.
В сучасному світі, окрім військової загрози, поширилися атаки на критичну інфраструктуру, транспорт, IT-систему, комунікації тощо. Наприклад, в результаті атак можуть виникнути проблеми з медичними послугами, системами зв’язку та електропостачання.

Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей на черговому брифінгу оперативного пресцентру в Укрінформі повідомив, що прогноз цієї структури про природу небувалої інформаційної активності й напруга останнього часу справдився: в Росії готували певне політичне рішення. І під час засідання радбезу РФ господар Кремля оголосив про визнання «незалежності» «Л/ДНР».

На жаль, загроза нового вторгнення агресора, за оцінками командування ЗСУ та наших міжнародних партнерів, не спадає. І ми не повинні ні на мить забувати про підступність ворога та бути готовими будь-якої хвилини дати гідну відсіч російським загарбникам. І ми готові.
У всій Україні реалізують положення Закону «Про основи національного спротиву», розгортають сили місцевої оборони, зростає рівень озброєності та боєздатність ЗСУ.

У Закарпатській області діятимуть сім батальйонів територіальної оборони: шість у районах і один — в обласному центрі Ужгороді. Про особливості їхнього створення — в розповіді кореспондента «Урядового кур’єра».
В Ужгороді депутати міської ради на сесії, що відбулася на початку цього тижня, одностайно проголосували за збільшення фінансування підрозділу територіальної оборони, що створюється на базі міста. З попередніх 200 тисяч, які було закладено в бюджетні витрати раніше, суму фінансування збільшили до 2 мільйонів гривень.

Представники державних органів, відповідальних за безпеку, — Міністерство оборони, МВС, МЗС та інших відомств відтепер щодня інформуватимуть про ситуацію в зоні ООС та навколо України загалом. Графік виходу промовців: о 9:30, 13:30 та 17:30. Щоденно опівдні відбуватимуться онлайн-підключення зі штабу ООС у Краматорську, повідомляє Укрінформ.

Назустріч вже восьмій річниці «рускай вєсни» ті жителі Донбасу, які перетворилися на заручників цинічної геополітики Кремля, взяли участь у неформальній дискусії. Словесні списи та стріли ламали довкола всюдисущої, нав’язливої, докучливої, нахабної, токсичної проросійської пропаганди, в полоні якої надовго опинилися. Думки розділилися. Одна частина втомлених дезінформацією людей вважає, що ідеологія в ОРДЛО тримається на трьох китах: брехня, велика брехня і несусвітня брехня. 

У п’ятницю 18 лютого у прямому ефірі російських медіа можна було прочитати, подивитися та почути репетицію початку війни. Надривно-істеричні інтонації, тривожне виття сирен з оголошеннями про подальшу евакуацію жителів ОРДЛО в Ростовську область РФ, багато дитячих облич серед евакуйованих — надійний спекулятивний прийом, що допомагає підвищити градус емоцій. І ось найважливіший момент. «Так, скажіть, — питає схвильований ведучий телеканалу Росія-24 у чергової маріонетки окупаційної адміністрації. — Чи можна припускати, що те, що відбувається, — початок повномасштабної війни?». «Так», — відповідає той, із сумною, але рішучою міною.

Ніколи не погоджувався з тезою, наче Луганщина кишить сепаратистами, хоча події весни 2014 року показали, що до спротиву московській навалі вона виявилась не готовою. Тому не без трепету душевного заходив до кабінету командира 111 бригади Територіальної оборони області полковника СУХАНОВА. Боявся, В’ячеслав Вікторович скаже, що справи кепські, що ніхто з місцевих не поспішає записуватися до лав оборонців власних домівок і родин. Однак він одразу побоювання розвіяв: справи, принаймні, не гірші, ніж в інших областях центру і навіть заходу. 

На Сумщині перші загони територіальної оброни з’явилися кілька років тому. То були формування чисельністю до 30 осіб, які тепер стали фундаментом для створення якісно нової структури. 
Після недавнього ухвалення закону про основи національного спротиву змінилося саме поняття територіальної оборони — з’являються воєнізовані формування громад, зростає їхня чисельність. 

Українську мову визнано однією з наймелодійніших у світі. І відбулося це у 1930-х роках у Римі на міжнародній конференції мовознавців. Після італійської її визнано за милозвучністю другою в Європі. А ще раніше, 1928 року, в Парижі українська мова поступилася французькій та італійській і посіла третє місце.