Рік з часу інавгурації Мохаммеда Мурсі, що минув 30 червня, був затьмарений політичними неспокоєм та розвалом економіки.  Днями єгипетський опозиційний рух, який очолює протест проти президента країни, висунув йому ультиматум з вимогою залишити посаду до вівторка, 2 липня. В оприлюдненій  заяві зокрема наголошується: якщо президент не піде у відставку і не призначить  дострокових виборів, на нього чекає кампанія громадянської непокори. Активісти кажуть, що вже зібрали понад 22 мільйони підписів на підтвердження своїх вимог.  
Напередодні у Єгипті відбулися масові протести з вимогою відставки президента. Серед демонстрантів представники всіх прошарків населення — заможні й бідні, молодь і люди старшого віку, прихильники військових і ліберальні революціонери, чоловіки й жінки — в чадрі та без.

Навряд чи більшості прихильників відпочинку на Кримському південному узбережжі відомо, що раніше сезони тут ділилися на шовковий, ситцевий і оксамитовий. Та й не дивно. Адже ці поняття з’явилися ще в позаминулому столітті, відколи півострів набув слави курорту. Причому тоді спекотні місяці належали бідним студентам та дрібним чиновникам — звідси й «ситцева» назва.
Згодом оздоровленням громадян (за їхні ж гроші) перейнялася нова держава, і сезонні кордони стерлися. Бо, як гриби після дощу, почали рости санаторії, прилаштовані до цілорічного функціонування. 

Найбільша затока північного Аральського моря  з 1961 року названа іменем  Тараса Григоровича Шевченка. Географічний об’єкт перейменовано у зв’язку з участю Кобзаря в науковій експедиції 1848—1849 років. Цьогоріч виповнюється 165 років з її початку, і з цієї нагоди вийшло у світ історико-біографічне дослідження чернігівця Ігоря Галутви «Він був мені друг, товариш і командир». Винесені у заголовок слова є цитатою з листа Тараса Григоровича, написаного  княгині Варварі Рєпніній про військового моряка і видатного географа Олексія Бутакова.

Він не з чужих слів, а особисто знав засновників закарпатської школи живопису. Ба більше, він їхній учень. Згодом сам продовжив традиції цієї школи, а нині її визнаний корифей відсвяткував своє 75-річчя.
 

У футбольному календарі з’явився новий турнір,  майбутнє якого оповите густим туманом. Фанати київського «Динамо», наприклад, поставилися до товариських матчів українських і російських клубів різко негативно: сектори «Олімпійського», місця в яких зазвичай займає галаслива молодь, минулої неділі демонстративно залишалися порожніми. 

 Хлопчик плакав, а його мама нарочито ігнорувала і гіркі схлипи, і ображене сопіння. Ще й бурчала тихенько: «Учитиме він мене! Замалий для того, щоб указувати дорослим, що робити».
Ми сіли в один тролейбус і жінка зразу ж відповіла на дзвінок мобільного телефона, завдяки чому стала зрозумілою причина її обурення. «Реве ось! — вказала на сина, ніби співрозмовник міг побачити той жест. — Розкричався, що ми дорогу не там переходимо. До них у садочок інспектор ДАІ приходив, картинки різні показував, от він і перейнявся. Що? Та поспішала я, пояснила йому, що дорослим видніше, як правильно вчиняти. От ще ти мені розкажи, що я не права! То сам його із садочка забирай! Тобі не треба поспішати готувати вечерю і вчити уроки зі старшою!» 

Театр починається з вішалки, а «Урядовий кур’єр» з… підворіття: десяток років тому парламентська новобудова на вулиці Садовій не залишила нам вибору, перекривши парадний вхід, і тепер потрапити до редакції можна лише пірнувши у тунель, як поміж собою називаємо прохід попід сусіднім будинком, через який можна зайти у внутрішній двір, щоправда, з «козирної» вулиці Грушевського. Досвідчені колеги знають: проскакувати підворіття потрібно на одному диханні, аби не почути позаду чергове: «Ви не підкажете?» Однак найдосвідченіші не раз переконувалися: саме там, а не на навколишніх печерських пагорбах можна іноді «спіймати» класну тему.

Влітку 1990 року Рада Міністрів УРСР зважилась на незвичайний крок: вийти із співзасновників газет «Радянська Україна» й «Правда Украины» і заснувати своє видання. Ясна річ, цей крок не міг бути не погодженим із ЦК Компартії України, адже вся періодика в Україні, як і в усьому СРСР, тоді ще перебувала під пильним і невсипущим партійним контролем. Але в життя «нерушимого Союзу» ввірвалися нові часи, почалися незворотні процеси його розпаду. Тож на видання радмінівської газети із скромними обсягами і тиражем у ЦК КПУ подивились поблажливо, як на урядовий бюлетень.  

На початку тижня в Люксембурзі відбулося 16 засідання Ради співробітництва Україна –– ЄС, під час якого обговорено виконання домовленостей, досягнутих на лютневому саміті. Так, Україна та Європейський Союз підтвердили головну спільну мету: підписати в ході саміту «Східне партнерство» в листопаді цього року у Вільнюсі Угоду про асоціацію, включно з усеохопною зоною вільної торгівлі. 
«Сьогодні ми на фінішній прямій до цієї історичної події. Дискусія на Раді співробітництва була останнім узгодженням позицій перед вільнюським самітом. Масштабність безпрецедентної угоди між Україною і Євросоюзом, глибина перетворень у нашій країні, що необхідно здійснити для асоціації, і головне — геополітичні результати асоціації з ЄС такі, що відповідальність обох сторін дуже велика. І це усвідомлюють наші партнери», —  наголосив Прем’єр-міністр Микола Азаров.  

Проведення в Україні засідання Піклувальної ради Єврейського агентства для Ізраїлю «Сохнут» свідчить про високу динаміку українсько-ізраїльських відносин. Таке переконання висловив Президент Віктор Янукович у ході зустрічі з членами Піклувальної ради цієї організації.