Як і торік, перший місяць літа пронісся над Україною, та й усією Європою, нищівними буревіями, зливами і повенями. Чи вгамуються природні катаклізми у липні, і якою буде погода упродовж місяця та до кінця літа й восени, поки що впевнених прогнозів не висловлюють ні державні, ні народні синоптики. Тож традиційно, як здавна робили старі люди, давайте спостерігати за народними прикметами у такі дні: 3 — Мефодія Перепелятника, 7 — Івана Купайла, 12 — Петра і Павла, 21 — Прокопа Жниваря, 31 — Іоанна Великомученика.  

Кожен десятки разів чув з високих трибун думку про необхідність конституційних змін, без яких наше існування приречене. Разом з тим українці неодноразово вислуховували і твердження про те, що наш Основний Закон, ухвалений Верховною Радою 18 років тому (28 червня 1996 року), — найкращий якщо не у світі, то у Європі напевне. Майже ідеальний документ, біда лише в тому, що він не виконується. 
У політиків постійно сверблять руки перекроїти Конституцію під свого лідера чи певну партію. Ситуація нагадує таку собі гойдалку: хитнуло в один бік — отримайте парламентсько-президентську модель влади, у другий — будемо з президентсько-парламентською формою правління. Коливання легковажного маятника підриває авторитет Основного Закону, дискредитує його. Запевнення Петра Порошенка в тому, що новий президент є прихильником парламентсько-президентської форми правління, дає сподівання — питання узурпації влади залишиться у минулому. 

Обсяг реалізації деревини в круглому вигляді за 2000-2013 роки 

Днями в Будинку уряду відбулась відеоконференція за участі заступника міністра екології та природних ресурсів Олександра Настасенка, директора департаменту заповідної справи Ігоря Іваненка та представників громадськості: заступника голови Національного екологічного центру Олексія Василюка, директора Українського товариства охорони птахів Олега Дудкіна. Відеоспілкування проходило з науковцями, експертами, представниками громадських об’єднань, громадських рад при облдержадміністраціях Дніпропетровська, Харкова, Львова та Одеси. 

Організатори об’єднали в «Сцені українського авангарду» живопис, графіку та ескізи для вистав, які надихають мистецтво і дизайн презентаційного життя і в ХХІ столітті.
Залишимо поза межами статті, які досягнення науки вплинули на явища авангарду, котрий пошматував канони класичного мистецтва. У творах експозиції, окрім специфіки таланту, заявлені соціологія кольору і динамічний ритм сільського креативу. Новаторство концепцій теж сприяло тому, що наші митці стали лідерами світового мистецтва.
Нині, коли етично-естетичний провокатив став складовою сучасного арту, пересічного глядача вразять, напевно, тільки суми, за які продають на світових аукціонах твори декого з цієї когорти художників. 

Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ)з країн світу в економіку України за перший квартал цього року зменшився порівняно з аналогічним періодом торік на 6,3% — до 52,2 мільярда доларів. Серед причин такого спаду — незрозуміла на початок року економічна політика, поширене рейдерство, політична невизначеність і протистояння внаслідок неоголошеної війни з Росією. Потрясіння не сприяють тиші, яку люблять гроші. Воєнні дії на сході країни відлякують інвесторів. 

До здобуття Україною державної незалежності цю масштабну історичну подію офіційна влада воліла замовчувати. Та і як можна було згадувати, коли битва, а радше її результати, проливала небажане світло на історію начебто безхмарних взаємовідносин двох сусідніх народів.
Понад те, нищівна поразка північного сусіда стала історичною раною для російських вояків і водночас — своєрідним зубним болем для науковців, громадськості, всіх, кого цікавить минуле Батьківщини.
Кілька років тому один із відомих ведучих російського телевізійного каналу назвав сюжет про річницю битви «Опа, опа — війна під Конотопом». В’їдливо мережачи плетиво з вигаданих аргументів і фактів, він усіляко виляв журналістським хвостом, намагаючись із поразки зліпити таку-сяку пластилінову кулю. 

По нашій Угоді про зону вільної торгівлі. Цього тижня відбудеться підписання другої частини Угоди між Україною і ЄС, а саме всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Політичну частину Угоди було підписано два місяці тому, і це підтвердило беззастережність українського курсу на європейську інтеграцію. Президент підпише економічну частину угоди, і немає сумнівів у тому, що ця Угода і є планом реформування української економіки. 
Яке завдання зараз перед нами стоїть? Це конкурентність української продукції, це якість українських товарів, це доступ цих товарів на європейські й інші ринки і це створення робочих місць у країні. У короткостроковій перспективі нам треба вжити заходів стосовно реальних змін як структури української економіки, так і якості українських компаній, змін стандартів і формування українського продукту, який за своїми якостями і за своїми стандартами повністю відповідає європейським вимогам. Це дасть нам змогу у середньостроковій перспективі збільшувати обсяги експорту і завойовувати нові ринки.

Завдання дуже амбітне, але іншого шляху для України, ніж той, який передбачено Угодою про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС, немає. Це правильний шлях, де українська економіка стає частиною великого інтегрованого простору ЄС.

Україна має невідкладно провести ратифікацію Угоди про асоціацію з ЄС, щоб уникнути можливого скасування торговельних преференцій, наданих Євросоюзом у березні. Про це на семінарі «Угода про асоціацію — можливості для українського бізнесу» заявив керівник управління програм допомоги в Представництві ЄС Ендрю Разбаш.
Як відомо, ця поважна організація планує підписати економічну частину Угоди про асоціацію з Україною 27 червня.
Європосадовці почали поспішати: ще зовсім нещодавно вони очікували ратифікації цього документа Верховною Радою України лише у вересні 2014 року.  Ендрю Разбаш пояснює такі дії тим, що необхідно встигнути завершити цю важливу справу до серпня, бо 1 листопада спливає термін дії пільгового режиму, введеного ЄС для потрапляння українських товарів та послуг в європейські країни. 

Ні для кого не є таємницею, що, з одного боку, водії автівок не бажають платити гроші за паркування, а з іншого — власники паркувальних майданчиків не квапляться доводити їх до ладу, а тим паче встановлювати паркувальні автомати. 

Новий закон про зміни правил паркування спрямований на те, аби, по-перше, притягнути до відповідальності водіїв, що відмовляються сплачувати за паркування. А по-друге, контролювати власників таких майданчиків, а вони мають обладнати їх паркоматами і не ховатись від сплати коштів до бюджету.