• Траєкторія сталого розвитку мусить тривати

    Європейський досвід переконує, що цивілізована передача влади від одного уряду до іншого сприяє закріпленню попередніх напрацювань, їх удосконаленню й поглибленню. Чинний уряд прагне уникнути ситуації, коли кожен наступний склад Кабміну перекреслює роботу попередників. Саме через таку практику, на думку Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, й виникали непорозуміння і відверті пробуксовування в запланованих реформах.

  • Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров: 95% кримських татар у Криму не визнають юрисдикції Росії, навіть якщо вони про це мовчать

    Перші в'язні Кремля, заарештовані за незгоду з незаконною анексією Криму, за час, проведений в тюрмах, стали символами протесту та моральної стійкості. Одним з таких символів для кримських татар залишається Ільмі Умеров — заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, колишній віцеспікер ВР АРК і віцепрем'єр-міністр Автономної республіки Крим, колишній голова Бахчисарайської держадміністрації.

  • «Куяльнику» дали шанс на нове життя

    Наша газета не вперше розповідає про проблеми знаменитого курорту. Наприклад, у номері «УК» за 10 серпня цього року в матеріалі «Особливі люди мріють про світ без обмежень» згадували про враження інвалідів з Луганської області після поїздки в Куяльник. Редакція вирішила відрядити свого кореспондента, щоб він на власні очі оцінив ситуацію, що склалася в цьому лікувальному закладі.

  • Павло КУЩ

    Чорні патріоти

    На початку двотисячних, непогано вивчивши тему, дозрів і збирався засісти за написання великого фейлетону. Чи сатиричної повісті. Уже навіть уявляв сюжет ілюстрацій, які хотів попросити зробити знайомого карикатуриста. Нехай намалює звичайний город у вигляді обрисів Донеччини на карті. На ньому також звичайне опудало, але вдягнене в… українську вишивану сорочку. Цинічно? Зухвало? Не патріотично? Але ж я хотів засобами сатири відшмагати осіб, які, видаючи себе за українських патріотів, здебільшого виконують роль городніх опудал.

  • Кому підморгнув Богун

    Що ж, це добре, але ж хіба і так мало у Києві музеїв? Таких, як цей, досі не було. Це перший в Україні сучасний інноваційний музей історії, хоч за кордоном такі заклади вже існують.

  • Олена ІВАШКО

    Газовики проти людей: їжа на вогнищах

    Майже 12 тисяч жителів мікрорайону Варварівка в Миколаєві стали заручниками монополіста — ПАТ «Миколаївгаз». Минуло вже два тижні, як на околиці відімкнули газ. Щоправда, людей попереджали про це за кілька днів. Проте для більшості місцевих жителів такі дії стали несподіванкою, до якої вони не були готові.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Якось воно буде, бо ще такого не було?

    Коли випадає придбавати квитки в касах на сумському автовокзалі чи районних автостанціях, мимоволі звертаю увагу на пільговиків, які подають касирові посвідчення, що дає законне право на ті чи ті пільги за заслуги перед суспільством.

  • Вода в кожного своя

    Без води ані туди, ані сюди, як співав мудрий водовоз у старому радянському фільмі «Волга-Волга». І це свята правда, навіть якщо довкола тієї води цілісіньке море. Нині у Криму ситуація з водою багато в чому нагадує показану в безсмертному кінотворі. Ось лише співають там нині іншої: «Ой, Дніпро, Дніпро…»

  • Світова прем’єра на прифронтовій Луганщині

    Жителів Луганщини приголомшив міжнародний симфонічний концерт у межах проєкту «Музика і діалог», а виступи музик у містах області запам’ятаються на все життя. Цей проєкт четвертий серед акцій Об’єднання VladOpera e.V. (Німеччина), що проходять на Луганщині й ставлять за мету знайти можливості для зближення людей, котрі розділені подіями воєнних років і лінією розмежування.

  • Микола ШОТ

    На Тернопіллі вдвадцяте запалили лемківську ватру

    75 років тому тодішні УРСР і Польський комітет національного визволення уклали угоду про «евакуацію українського населення з території Польщі до УРСР і польських громадян з території УРСР до Польщі». Це був початок великої трагедії — насильного переселення українців із земель, де вони жили споконвіку. Протягом кількох років з Лемківщини, Холмщини, Підляшшя, Надсяння в Україну депортували майже пів мільйона осіб. Тих, хто залишився на Закерзонні, а це, як стверджують історики, понад 140 тисяч людей, під час сумнозвісної акції «Вісла» комуністична влада вивезла далеко на захід Польщі.