Заповнення наших газосховищ, диверсифікація джерел його постачання та майбутнє вітчизняної газотранспортної системи — найголовніші питання сьогодення, які турбують українську спільноту. 

Про домовленості, досягнуті під час нещодавнього українсько-німецького бізнес-форуму у Берліні, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк докладно розповів через екрани вітчизняних телеекранів в ході «10 хвилин» спілкування з телеглядачами. Він розпочав звернення до українців словами про те, що протягом останніх 18 місяців урядову програму економічних реформ було спрямовано, передовсім, на бюджетну й фінансову стабілізацію: «Непомірні борги, мільярдні витрати на їх обслуговування, неймовірні кошти, які потрібно витрачати на національну безпеку і оборону. Треба було знайти додатковий ресурс для підвищення заробітних плат і пенсій. Треба було фінансувати соціальну, медичну й освітню сфери». 

Цінність основної традиційної національної круп’яної культури — гречки зумовлена не лише унікальними харчовими та лікувально-дієтичними властивостями, а й агрономічним її використанням. Гречка — найкращий попередник для озимих та ярих культур, ефективна для повторних посівів для додаткового збору зерна, медонос і страхова культура під час пересівання. Крім того, гречка характеризується здатністю насіння та зерна до тривалого зберігання. Тож не дивно, що світова спільнота виявляє особливу увагу до експорту гречки з України. 

Майбутні бізнесмени, що ламають голови над тим, за яку перспективну прибуткову справу взятися, можуть радіти: така справа є. І потрібно для неї зовсім небагато — гектар землі та мінімальні інвестиції. Ця справа може давати прибутки протягом сотні, а то й більше років. Не вірите? Її італійці ще називають бізнесом  для ледачих, адже вона дає змогу одержувати постійні прибутки без надмірних трудових і фінансових затрат. Ідеться про горіхівництво, яке беруться розвивати на Черкащині, точніше, в Чигиринському районі. 

Допомога від небайдужих людей продовжує надходити до військових української армії. Небайдужі громадяни діляться з армією хто чим може. Почасти ця допомога стала адреснішою. Нещодавно благодійники завітали з подарунками до військової частини А0952. Її командир полковник Олександр Борисовський зауважує, що після візиту столичних бізнесменів арсенал захисту його підлеглих значно збільшився. Благодійники передали спецпризначенцям засоби спостереження (приціли, тепловізори) та засоби бронезахисту на майже 500 тисяч гривень — сума для військової частини захмарна. 

Храм Успіння Пречистої Діви Марії УГКЦ у Борщеві, що на Тернопіллі, на порозі свого 130-річчя. З ним зростало місто, тут благословляли всі патріотичні наміри українців. Тривалими роками церква, що постала в самому центрі теперішнього райцентру, була відома копією чудотворної ікони Богоматері «Примирення». На ній старослов’янською та польською мовами читаю напис: «Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво». Отож два народи пошановують такий образ. Він і зараз на  чільному  місці у вівтарі храму. 

23 вересня військовослужбовець Збройних сил України учасник АТО Микола Олегович Куценко відзначив би 22-річчя, якби був живий. Але вищі сили розпорядилися інакше. Торік улітку, захищаючи Україну, рятуючи екіпаж танка, що потрапив під обстріл озброєних сепаратистів, він героїчно загинув. 

За зловживання владою до службових осіб, які займають відповідальне становище, можуть суттєво посилити санкції. Про це йдеться у законопроекті «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище)» (№2405а), що підготувала група народних депутатів. 

Не перестаю дивуватися київській міській владі: Віталій Кличко та його заможна команда вже стільки витримали критичних ударів, що можна було не раз побувати в нокдауні. Але міський голова, як справжній боксер, стоїть на ногах столичного рингу, тримаючи ці удари й не втрачаючи координації рухів та орієнтації. При цьому пан Кличко не зважає на свист та невдоволені вигуки з усіх боків, що з кожним раундом посилюються. 

Здобути професію механіка, токаря чи зварювальника нині бажає далеко не кожен випускник школи. Адже для сучасної молоді модно і престижно мати в кишені диплом, скажімо, не плиточника, а юриста чи економіста. І дарма що на ринку праці таких фахівців як риби у воді — щороку абітурієнти з посередніми балами все одно несуть документи до університетів на економічні та юридичні факультети.

Водночас у країні катастрофічно не вистачає представників робітничих професій. Чи поліпшиться ситуація в галузі професійної освіти після ухвалення нового закону, дізнавався «УК».