Вороги їх називали «кіборгами». І то були не комп’ютерні ігри у війну. Тоді почалася справжня війна. Сепаратист розповідав землякові телефоном: «Не знаю, хто захищає донецький аеропорт, але ми їх три місяці вибити не можемо. Пробували штурмувати, нам вломили, ми відійшли. Почали накривати «градами» — пірнають у підземні колектори. Заливаємо колектори — вони під землю. Не знаю, хто там сидить, але це не люди, це кіборги». Повідомлення з’явилося в соцмережах рік тому. Після цього поняття «кіборги» стало назвою загальною. Словом, яке назавжди увійшло в українську лексикологію і прикріпилося до захисників донецького аеропорту.

Із полковником Володимиром Сазоновим розмовляємо на алеї Слави Героям АТО, яку створили школярі за допомогою дорослих у Вінницькому медичному клінічному центрі центрального регіону. Він запевнив, що українські військові сповнені відповідальності відстояти територіальну цілісність України і наводить приклад: «У квітні цього року під час ротації частина військових із мого загону не хотіли повертатися. Тепер вони у складі іншого зведеного загону добровільно перебувають на передовій у зоні АТО. Телефонують, просять, коли їхатиму знову, взяти із собою».

Днями в зону проведення АТО вирушили понад 60 військових священиків (капеланів) Української православної церкви Київського патріархату. Зараз вони вже перебувають у військових частинах і на блокпостах. Проводжав їх та говорив напутні слова митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан (Яременко). Кореспондент «УК» поспілкувався з ним і розпитав, хто і як готує капеланів до служіння на передовій та що найбільше його вразило під час неодноразових поїздок на Донеччину й Луганщину. 

Сьогодні прийшов час показати, на що ми здатні. У мене таке відчуття, що конфлікт на Сході України — це екзамен на право називатися справжньою потужною державою. І якщо цей екзамен успішно складемо, то Україна таки стане сильною країною.

Зараз уже ні в кого не виникає сумнівів, що армія не повинна раз на рік виступати на параді, і тільки. Ця війна показала, наскільки важливі Збройні сили, професійна армія і військові у ній. Шкода, що шлях до такого розуміння такий нелегкий, кривавий та вистражданий. 

Нині це запитання хвилює не лише батьків, але й медиків, бо окрім дебатів щодо потрібності самої маніпуляції, цього року ми ще й маємо дефіцит вакцин. До цього, як стверджує більшість вітчизняних і зарубіжних експертів, призвело неналежне виконання МОЗ України протягом багатьох років програм вакцинації дітей. Не були вчасно здійснені державні закупівлі для забезпечення населення вакцинами у повному обсязі.

І все ж лікарі наполягають: проводити вакцинацію потрібно. Найголовніший їхній аргумент — захворювання, проти яких проводиться вакцинація, можуть призвести до ускладнень, інвалідності та навіть смерті. Сьогодні вакцинація — це найбезпечніший спосіб формування захисту дітей проти різних інфекцій.

Відтепер стати директором школи або дитсадка буде значно важче — кандидатам на керівні посади необхідно пройти відкритий конкурс, завоювавши довіру й повагу громади. Такий інноваційний проект уже стартував у 22 київських навчальних закладах, де на заміщення вакантних посад керівників обрали за новими правилами. Досвід столиці незабаром запозичуватимуть у Чернівцях, а згодом — в інших регіонах України. 

Цього року в печері Вертеба, що поблизу села Більче-Золоте Борщівського району, вкотре проводили археологічні дослідження.  Та спершу коротка довідка про унікальне й таємниче  підземелля. Тут жили трипільці — носії археологічної культури енеоліту, яка існувала п’ять-шість тисяч років тому. Загалом їхніми життєвими просторами впродовж понад півтори тисячі років були сучасна Україна, Молдова, Румунія. Ці давні люди стали чи не першими хліборобами,  вирощували колосові й зернобобові, розвивали тваринництво, зводили будинки, навіть двоповерхові.

Але на присмерку цієї цивілізації трипільці місцем пристановища обрали майже на шістсот років печеру Вертебу. Чому, навіщо?  Достеменної відповіді на ці запитання науковці ще не знайшли. 

Першу п’ятницю жовтня Президент Петро Порошенко провів у Астані. До Казахстану він прибув із офіційним візитом уперше. Урочисто, як того вимагає протокол, його та першу леді України в залі президентського палацу «Акорда» зустрічав Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв.

Пролунали гімни обох країн, глави держав оглянули стрій воїнів почесної варти Казахстану та представили склади делегацій. Це прелюдія перед зустріччю президентів у форматі «віч-на-віч» і стартом українсько-казахстанських переговорів у розширеному складі.

Учора в Будинку уряду відбувся брифінг за участі першого заступника міністра соціальної політики Василя Шевченка та голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО Артура Дерев’янка на тему «Соціальний захист учасників АТО».

За словами Василя Шевченка, станом на 9 жовтня, до держреєстру учасників АТО внесено 107 тисяч 528 чоловік (реєстр оновлюється щодня), а 124 457 — надано статус учасника бойових дій. Посадовець зауважив: до законодавства внесено зміни стосовно надання статусу інваліда війни учасникам АТО, зокрема це стосується представників волонтерських організацій, осіб, які перебували у відрядженні і працювали на підприємствах, учасників добровольчих батальйонів — тих, що приєдналися до офіційних військових формувань, і тих, які не приєдналися.  

Останнім часом ЗМІ дедалі частіше повідомляють про сенсаційні події в галузі астрономії. Зокрема, недавно науковий світ  сколихнула звістка про відкриття нової планети, яка нібито дуже схожа на нашу Землю. А загалом, якщо вірити таким повідомленням, ми вже знаємо про існування    щонайменше кількох сотень нових планет. 

— Їх відкрито вже навіть більше тисячі, — уточнює відомий астроном Анатолій Копиленко. — Однак погляньмо глибше. Ще зовсім недавно за межами Сонячної системи людство не знало жодної планети. Зірок у космосі видимо-невидимо, але вони так далеко, що помітити біля них хоч одну планету тривалий час не було змоги. Їх виявили тільки наприкінці 1980-х  за допомогою найновішої техніки і точних наукових методів.