На останніх хвилинах стартового матчу сезону донецький «Шахтар» забив два м’ячі у ворота київського «Динамо» і  вчетверте поспіль та всьоме у своїй історії здобув наймолодший трофей вітчизняного футболу. Донеччани раділи як діти, хоча й кияни не дуже засмутилися. Та найбільше раділа Одеса, яку тривалий час з об’єктивних і надуманих причин відлучили від великого футболу. Повернення гри номер один на стадіон у парку Шевченка — це і є головна перемога вівторка. 

Десь місяць чи півтора тому, проїжджаючи однією з вулиць на столичній Борщагівці, була шокована побаченим. Уявіть: шматок дороги, де яма на ямі і ямою поганяє, ніби віником виметений. А поверх отієї ямковості ретельно… нанесено новесеньку дорожню розмітку. Ну просто геніальне рішення столичних шляховиків! І, мабуть, вулиця Сім’ї Сосніних — не єдина в Києві сподобилася такої їхньої ласки. Бюджетні кошти, як я розумію, витрачено на недешеву фарбу, на її нанесення. Але ж… усе це даремно, бо хіба добрий хазяїн так робить? Чи не логічніше було б спочатку дорогу відремонтувати, а вже потім наносити розмітку? 

У  правобережній частині міста, де з початку цього літа стартував пілотний проект з роздільного збирання твердих побутових відходів (ТПВ), підприємство «ЕкоВін» встановило на спеціальних майданчиках у дворах багатоповерхівок контейнери з інформаційними наліпками. Кожного дня місто «виробляє» понад дві тисячі кубічних метрів відходів, із яких 44% — сухе сміття, що може йти на вторинну переробку. Якщо в європейських країнах чи не на кожний вид сміття є контейнер, то у Вінниці пішли простішим шляхом, який на початковому етапі зручний для городян — впровадили двофракційну систему сортування: вологі відходи та сухі (скло, папір, пластик, пет-пляшка, метал). 

«Коли за кілька будинків від мого прозвучав постріл, здалося, що це військові навчання. Час такий, що цьому й не дуже подивуєшся, — сказав житель села Лавки, який себе не назвав. — Але коли почалися вибухи на трасі, запалав вогонь і піднявся дим, ми зрозуміли, що це вже не навчання. Щось страшне».

Трагедія розпочалася суботнього передобіддя. А вже через годину про них знала чи не вся Україна. Як же так, у місті за понад тисячу кілометрів від зони АТО розгортаються справжні бойові дії з використанням гранатометів і автоматичної стрілецької зброї! Є важкопоранені…

До першої інвестиційної конференції Україна — США керівництво нашої держави готувалося щонайменше кілька місяців. Пік активності урядовців припав на тиждень, який передував старту цього масштабного міжнародного заходу. Про те, що у Вашингтоні 13 липня ухвалюватимуть доленосні для України рішення, не йшлося. Завдання представників Кабінету Міністрів полягало в одному: якісно та розлого розповісти найбагатшим світу цього про українські державні компанії, активи яких за умови вкладення в них значних коштів поповнять кишені бізнесменів та запрацюють на повну потужність заради світлого майбутнього вітчизняної економіки. 

Як працює електронна  система отримання дозволів на перетин лінії зіткнення  в Донецькій і Луганській областях, яка мала спростити процедуру й скоротити терміни їх одержання? Що думають  жителі населених пунктів  на сході країни про зміни  у системи видачі перепусток? «Урядовий кур’єр»  шукав відповіді на ці  та інші запитання.

Цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання особливе: вперше за багато років — завдяки запровадженню так званого порогового бала, здолати який вдалося далеко не всім, — воно стало справжнім бар’єром для тих абітурієнтів, хто виявився не готовим до навчання у виші. Справжньою його родзинкою можна вважати й запровадження тестів з української мови та літератури й математики двох рівнів складності, коли вищі навчальні заклади отримали право вимагати від абітурієнта результати тестування не лише базового, а й поглибленого рівня. Тож сьогодні про перші підсумки ЗНО-2015 і висновки, яких вдалося дійти завдяки цьому, «Урядовому кур’єру» розповідає директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор ЛІКАРЧУК.

Найбільший корпоративний недержавний пенсійний фонд (НПФ) України належить співробітникам Нацбанку. Таким він став завдяки високим зарплатам учасників фонду та гарантованій платоспроможності роботодавців — НБУ та пов’язаних із ним структур. Здавалося б, за долю «банківського» фонду можна бути спокійними. Але його попередні керівники залишили нинішньому керівництву фонду та Нацбанку важку спадщину: з фонду виведено активи на сотні  мільйонів гривень.

Порушення в інвестиційній декларації фонду було виявлено в результаті внутрішнього розслідування регулятора. Рада НБУ в доповідній торік у квітні заявила про те, що майже 60% чистих активів НПФ Нацбанку розміщено у неліквідні та збиткові фінансові інструменти. Глава Нацбанку Валерія Гонтарева звільнила торік у жовтні директора НПФ Олега Макаренка. 

Здається, більшість із нас настільки звикла зустрічати будь-які новації кривою скептичною посмішкою, а то й голосними зойками «Все пропало!», що іноді думаєш: а чи є сенс запроваджувати у цьому суспільстві щось нове? Адже кожен реформатор наражається на небезпеку стати мішенню для охочих кидатися лайном — хоч би і словесним.

…Перший день патрулювання. Новоспечені поліціянти виїхали на вулиці Києва. І в той самий час, коли містом повільно пересувалися новенькі автомобілі з проблисковими маячками на дахах і написами «Поліція», на чергове патрулювання вийшли і «диванні війська», озброєні клавіатурами. Й почалося.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу»: