Навколо питання про депутатську недоторканність дуже багато популізму і спекуляцій. Тому, перш ніж ухвалити те або те рішення щодо цього питання, необхідно серйозно зважити всі «за» і «проти». Таку думку висловив глава уряду Микола Азаров під час спілкування з користувачами соціальної мережі Фейсбук. 

За кілька днів до початку пісенних перегонів у Мальме букмекерські контори оприлюднили свої прогнози: першою буде Данія, Україна — третьою.  Перевірити  правильність ставок ми мали змогу глибокої ночі з суботи на неділю. Справді,  перемогла  конкурсантка з Данії Емілі де Форест. Під час голосування вона набрала 281 бал. Друге місце дісталося Фаріду Маммадову з Азербайджану (234 бали), у Злати Огневич — «бронза» і 214 балів.  Як відомо, результати визначали голосуванням  50% на 50% глядачі Євробачення і  професійне  журі в кожній країні. На думку експертів, можливо, саме в цій формулі  й захований секрет передбачливості букмекерів. 

Цієї весни одним із небезпечних стихійних явищ став пропуск весняної великої води, яка сягнула найвищої позначки за останні роки. Прем’єр-міністр Микола Азаров на засіданні Кабміну відзначив вчасну й правильну організацію протипаводкових заходів, завдяки якій вдалося мінімізувати негативні наслідки. 

Майже детективна історія з будівництвом термінала для скрапленого газу отримала новий формат. «Україна найближчим часом перейде від вирішення технічних питань, пов’язаних з терміналом скрапленого газу, до переговорів з потенційними, реальними партнерами», — про це заявив віце-прем’єр-міністр України Юрій Бойко під час конференції «Світова LNG —  революція та енергетична безпека України».  «Ми перейшли до технічної фази, яка скоро завершиться, а далі ми переходитимемо до комерційної фази, яка пов’язана з Босфором і переговорами з партнерами», — сказав урядовець. 

Кожен охочий киянин чи гість української столиці відтепер має змогу залишити записку зі своїм  баченням того,  чому нашій країні треба якнайшвидше  асоціюватися у Європу,  на  спеціальному дереві, встановленому в суботу представниками громадської  ініціативи «Ми — європейці» на Майдані Незалежності, та запропонувати власні євроінтеграційні ініціативи. «Це дерево символізує єдність народів, які походять з одного коріння. Цим ми хочемо показати, що в українців багато спільного із жителями європейських країн», —  розповів «Урядовому кур’єру»  один з організаторів акції Дмитро Крикун. 

Минув рік, як у центрі Дніпропетровська серед білого дня десь упродовж півтори години пролунали чотири вибухи. Кожен наступний був потужнішим за попередній. Всі саморобні вибухівки закладалися у бетонні урни, уламки яких травмували людей. Внаслідок вибухів постраждала 31 особа, в тому числі 11 підлітків. 

Останнім часом вкрай ускладнились умови господарювання на селі. Саме це й змусило аграріїв зібратися на Всеукраїнський форум, який відбувся у Харкові. У ньому взяли участь понад 500 делегатів, які представляли фактично всі галузі й напрями агропромислового комплексу країни: переробники, фермери, птахівники, тваринники й інші сільгосптоваровиробники. Також в роботі форуму взяли участь міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк, заступник голови Державного агентства земельних ресурсів України Євген Бердніков, заступник міністра доходів і зборів України Андрій Ігнатов, перший віце-президент Національної академії аграрних наук України Ігор Гриник та інші. 

Коли проаналізувати хронологію подій у металургійному комплексі, то складається враження, що в Україні немає іншої галузі з такою драматичною історією, як феросплавна. Останніми роками вітчизняні виробники феросплавів, які займали провідні позиції на світовому ринку, раптом опинились на межі повного знищення. «Посприяли» ж цьому не так закордонні конкуренти, як доморощені чиновники з владних кабінетів. І лише завдяки втручанню глави держави у них з’явився шанс на відродження. Але ненадовго — сьогодні їхнє майбутнє знову під знаком запитання. Особливо це стосується одного з найбільших у світі —  Нікопольського заводу феросплавів. 

Проблема прибирання та утилізації сміття в Черкасах не нова. Скільки живу тут (а вже минуло добрих 30 років), про це точаться розмови на всіх рівнях влади — від районної й міської до обласної. Були навіть випадки, коли влаштовували пікети, аби далі не завантажувати переповнене міське звалище, що під Черкасами в Руській Поляні. Різних проектів сміттєпереробки не бракувало. Пробували навіть сортувальний завод запускати, однак через неприбутковість проекту його незабаром закрили, а сміття так і звозять на старе звалище, яке колись таки вичерпає свій ресурс. 

Минуло 75 років з часу спорудження і 65 — занепаду астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван — другої за висотою в альпійській частині Європи. Кілька років тому цей об’єкт завдяки спільному проекту і спільній праці науковців Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника та Варшавського університету виборов міжнародний грант за програмою Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща: 20 тисяч доларів спрямовані на перший крок її відродження — підготовку проектної документації щодо консервації.

Можливо, через тривалий занепад обсерваторії і відсутність метеостанції на цій території і на такій висоті наші синоптики помиляються у довгострокових прогнозах погоди? Жителі Галичини ретельно прислухаються до передбачень погоди польських синоптиків: там функціонує подібна — на їхньому карпатському Каспровому верху.