Михайло Бедрило, 73-річний майстер із півстолітнім досвідом моделювання одягу, має чимало претензій до нинішнього обмундирування українських військових. Він вважає, що армійський однострій має бути легким і зручним, стати,  так би мовити, другою шкірою. Особливо він переймається тим, що військова форма українців позбавлена будь-яких національних ознак.
— Поглянеш на солдата або офіцера — й не одразу здогадаєшся, чиєї землі це захисник, — зітхає Михайло Михайлович. — Військовий представляє не себе, а державу. Тож його форма має містити національні елементи. У світі є правило: не носити одностроїв інших держав. Це не просто моветон, це ганьба. Нині форма нашого війська відсотків на 80 копіює військову форму  північної сусідки. 

На старт індивідуальних змагань літніх Ігор-2012 у фехтуванні на шпагах Яна Шемякіна вийшла, посідаючи лише одинадцяте місце в світовому табелі про ранги. Це не завадило 26-річній львів’янці у першій зустрічі олімпійського турніру перемогти чемпіонку світу — Любов Шутову з Росії.   У півфіналі підопічна заслуженого тренера країни Андрія Орликовського  здолала лідера світового рейтингу Юджи Сунь із Китаю, а у вирішальному  поєдинку провела результативну атаку проти олімпійської чемпіонки-2008 німкені Брітти Хайдеманн. Щоразу перевага дворазової чемпіонки Всесвітньої універсіади вимірювалася лише одним уколом.  

Кожен день із воєнних 1418 Василь  Деркач пам’ятає від світанку до заходу сонця. А війну зустрів курсантом 1 Київського Червонопрапорного артилерійського училища. Він летів до столиці соколом відразу після випускного вечора в школі, перестрибнувши тин рідного двору в селі Панорниці на Чернігівщині. 45 кілометрів було до залізничної станції Алтинівка — і весь час ішов дощ. Але не зміг той дощ змити усмішку з обличчя хлопчини, на грудях якого блищали значки «Ворошиловський стрілок» та ГПО. Він був готовий і до праці, і до оборони, та от тільки не чекали ані Василь, ані його товариші того, що в перші дні їхнього курсантського навчання й очікуваної війни господарями в небі над столицею стануть  літаки зі свастикою.  

Звітний тур увійшов в історію не завдяки фантастичній результативності і гучним сенсаційним результатам. Ще жодного разу арбітри не вилучали з поля відразу вісьмох футболістів. Червоні картки побачили перед собою Ванче Шиков і Сільвіу Ізворану («Волинь»), Алекс («Шахтар»), Микола Іщенко («Іллічівець»), Дуглас Силва («Дніпро»), Микола Жовтюк і Муртаз Даушвілі («Карпати»), Володимир Лисенко («Говерла»). 

Напевно, жодного року не минає без інформації про «замінування» того чи того навчального закладу. Правоохоронці добросовісно реагують на анонімні дзвінки, евакуюють учнів та обстежують приміщення. І, поза сумнівом, рано чи пізно таки знаходять малолітніх «терористів», дії яких найчастіше мають просте пояснення: бажання перешкодити контрольній роботі чи просто пожартувати.
Так сталося на початку цього року в одній із сільських шкіл Куликівського району на Чернігівщині. Хоч «жартівник» передбачливо викинув сім-карту, з якої телефонував до міліції, та позбутися мобільного не наважився, тож за його сигналом і був знайдений. Тепер десятикласнику загрожують не зошити, а роки «у клітинку», а його батькам належить компенсувати багатотисячні збитки за виїзд спецтехніки на хибний виклик. Дожартувався, одне слово. Кажуть, розкаявся, але запізно. 

Час — складна наукова,  філософська і соціальна категорія. Та розпочнемо з останнього актуального для України питання.
Починаючи з 1996 року на території України запроваджено час другого часового поясу (київський) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на годину назад. 

Нова Стратегія національної безпеки України (ухвалена майже рік тому), дала змогу за короткий термін впорядкувати роботу сектору безпеки і поступово впроваджувати глибокі перетворення в кожному з його сегментів. Такими словами Віктор Янукович розпочав засідання Ради національної безпеки і оборони.

Він нагадав про прийнятий комплекс документів з реформування та розвитку Збройних сил, схвалені рішення щодо перепідпорядкування прикордонної служби, проведення структурних змін в оборонно-промисловому комплексі та початок реорганізації системи реагування на надзвичайні ситуації. 

Другого дня офіційного візиту до Угорщини Прем’єр-міністр Микола Азаров зустрівся з Президентом цієї держави Яношем Адером. Глава українського уряду подякував за вольове рішення, відповідно до якого розпочався імпорт до України природного газу, придбаного на європейських спотових ринках. «Україна протягом багатьох років вела важкі переговори з нашими сусідами, і тільки Угорщина вирішила це питання, забезпечивши прорив в енергетичній незалежності України», — наголосив Микола Азаров.
Водночас він зазначив, що на прохання угорської сторони Україна може збільшити у 2—2,5 раза експорт електричної енергії, забезпечивши потреби сусідів в електроенергії. 

Про це повідомив під час «круглого столу» «Комерційна авіація: міжнародний досвід та українські реалії» віце-президент, заступник генерального конструктора ДП  «Антонов» Олександр Ківа. За його словами, цьогоріч підприємство планує виготовити 12 літаків, хоч замовники підштовхують до виходу на виробництво 15-ти. На його думку, незначне торішнє збільшення витрат на переобладнання виробництва прискорить цей процес, хоч на модернізацію потужностей треба ще близько $300 мільйонів. Їх «Антонов» готовий взяти у кредит, якщо дозволить уряд. Крім того, на думку Олександра Ківи, державі варто переймати досвід інших країн, зокрема Росії, з підтримки літакобудівників шляхом субсидування придбання авіатехніки в лізинг, підтримки експортного кредитування тощо.

Редакція газети «Урядовий кур’єр» розпочинає цикл публікацій, присвячених великій трагедії українського народу — штучно створеному сталінським режимом Голодомору 1932–1933 років, внаслідок якого загинуло кілька мільйонів людей.
Голод тричі переслідував українців — у 1921–1922, 1932–1933 і 1946–1947 роках, кілька поколінь поспіль пройшли найжорстокіші випробування. Але український народ вижив! З його пам’яті неможливо стерти пережите: спогади очевидців, сімейні історії зберігають правду про винищення народу. 
В радянські часи розмови про Голодомор розцінювалися як наклеп на радянську владу. Вголос говорити про великий голод почали тільки з часів незалежності держави. І першими у відкритті правди про трагічну сторінку історії власного народу були представники української діаспори. Саме про це йдеться в першій публікації нового циклу.