Коли згадують Лебедин і Лебединщину, відразу зринають у пам’яті прізвища наших славетних земляків. Поміж яких Іван Стешенко та Давид Бурлюк — неперевершений український співак (бас-кантанте) і один з основоположників світового футуризму. Вони належать до когорти геніальних митців, чия творчість відома не тільки в Україні, а й світі. За радянських часів їхні імена всіляко оминали, оскільки обоє не вписувалися в рамки тодішньої ідеології.
Однак час робить свою справу і все ставить на місця. За останні три десятиріччя Іван Стешенко і Давид Бурлюк тріумфально повернулися в Україну, на малу батьківщину, в лоно рідної національної культури.

Виставку, яку організував Національний музей народної архітектури та побуту України, присвячено  найважливішому та найколоритнішому обряду в нашій культурі.  Давні традиції, звичаї й атрибутика дійства збереглися до нашого часу і стали своєрідним містком, що поєднує минувшину й сьогодення.
Протягом століть структура весільного обрядодійства за канвою залишалася незмінною: із чітко визначеною послідовністю дій, кожна з яких була важливою для освячення шлюбу та утворення нової сім’ї. 

Війна швидко змінює пріоритети. Відтоді як почалося широкомасштабне вторгнення росіян в Україну, профспілкова організація освітян, як і інші громадські організації Черкащини, дуже змінилася, переформатувалася. Із перших днів спілчани допомагали військовим та потерпілим від війни. Спочатку визначалися, яку справу робити, щоб бути максимально корисними. Черпали інформацію з телемарафону, брали рахунки й надсилали зібрані волонтерами кошти для потреб воїнів бойових частин. Із часом зосередилися на конкретних потребах освітян та їхніх родин, яких зачепила війна.

Учора відбулася перша зустріч Європейської політичної спільноти (ЄПС). Вона пройшла у Празі, столиці головуючої в Євросоюзі Чеської Республіки, за участі лідерів 44 країн європейського континенту (27 країн-членів ЄС, усі країни-кандидати, а також Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Велика Британія, Грузія, Вірменія, Азербайджан і Ліхтенштейн). Зі зрозумілих усім причин лише для росії та білорусі не знайшлося тут місця.

Аналітики вважають проєкт закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» дуже грамотним документом, який враховує жорстокі реалії воєнного часу: в ньому є адекватні видатки та пріоритети. Це оборона, безпека, соціальний захист, відновлення країни. Головний фінансовий документ на наступний рік чи не вперше можна назвати непопулістським, зазначають фахівці.
«Урядовий кур’єр» вирішив різнобічно проаналізувати майбутній держбюджет і виокремив найголовніше.

У перші місяці широкомасштабного воєнного нападу росії на українську землю Тернопільщина прийняла майже 110 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Серед постраждалих від війни переважають вразливі категорії громадян і без того, щоб опинитися в ситуації торгівлі людьми, експлуатації чи гендерно зумовленого насильства. ГО «Відродження нації» взялася за втілення проєкту із забезпечення комплексного реагування в царині захисту осіб, які постраждали у воєнний час.

Сергій Ваганов до середини березня цього року жив у Маріуполі, а відтоді весь час перебуває в Ужгороді. Дипломований лікар уже кілька років як знайшов своє покликання у фотографії. 2014го в його життя увійшла російськоукраїнська вій­на, змусивши фіксувати її перебіг від самого початку. Нині він хоч і на заслуженому відпочинку, не полишає фотоапарата. Світлини Сергія Ваганова воюють і захищають інтереси Віт­чизни.

Країни ЄС домовилися про восьмий пакет санкцій проти росії, який минулого тижня анонсувала очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У нього входять встановлення граничних цін на сиру російську нафту, яку транспортують морем, нові обмеження на експорт товарів подвійного призначення і запровадження правового критерію, що допоможе запобігти обхід західних санкцій.
Восьмий санкційний пакет буде спрямовано проти російської сталеливарної промисловості, він позбавить кремлівську армію ключових технологій. 

Війна змінює структуру українського експорту. За даними Міністерства економіки, зростають обсяги продажу за кордон аграрної продукції та продуктів харчування. А ось експорт металургійної продукції скорочується.
У Мінекономіки відзначають зростання обсягів експорту товарів українського виробництва, які мають істотну додану вартість. Уперше цього року експортовано понад 10 тисяч тонн борошна за місяць — у вересні. Також у вересні експортовано кондитерських виробів із шоколаду на суму 15,1 мільйона доларів США (+34,2% порівняно із серпнем), з борошна — на 14,3 мільйона доларів (+4,7%), із цукру — на 13,1 мільйона (+7,8%).

У Полтаві за фінансової підтримки німецького та швейцарського урядів планують реалізувати проєкт, що гарантує створення до 3000 робочих місць і чималі надходження у місцевий бюджет. За приблизними підрахунками, до 100 мільйонів гривень за рік. А із часом надходження зростуть.
Цими днями експерти інвестиційної агенції Matt презентували варіант концепції індустріального парку, який з ініціативи міської влади створять на території Затуринського промвузла. Робота над концепцію тривала з березня цього року.