Біля першого під’їзду житлової багатоповерхівки на провулку 9 Травня в центрі Сум порожньо. А обідньої пори минулої неділі тут у дворі та навколо зібралися сотні людей провести в останню путь подружжя, яке мешкало у 17-й квартирі.  Саме того чорного дня чоловік із дружиною рушили до Ганнівки-Вирівської. Дві труни — чорна і блакитна — тонули у квітах і вінках.

«Ми з ними жили душа в душу, — розповідає мешканець сусідньої квартири ветеран-педагог письменник 91-річний Олексій Столбін. — Вони були тезками: Олександр і Олександра. Але всі сусіди главу сім’ї звали Сашею, а його дружину — Шурою. Такі добрі, гостинні, уважні. Десь із місяць тому взялися робити у квартирі ремонт. А днів із десять тому  мене покликали: мовляв, гляньте, як буде тут гарно».  

В одному південному господарстві області розповіли про приїзд німецьких фермерів для обміну досвідом. Ті не могли надивуватися на український чорнозем. Та найбільше їх вразило його недбале, як на їхній  погляд, використання: велику площу родючих грунтів займали ферми, комори та інші будівлі. Їм би, мовляв, таке добро — жоден клаптик не гуляв би!

На жаль, нам ще далеко до такого хліборобського світогляду. Є багато об’єктивних і суб’єктивних причин, внаслідок яких аграрії поки що не можуть стрибнути вище голови. Є поля, які «гуляють» необроблені. Трапляються засіяні з неграмотним використанням сівозмін. Та, поза сумнівом, планка підіймається рік у рік дедалі вище. І навіть рекорди встановлюють. Це, приміром, торішній показник збирання зернових. Уперше в історії області аграрії Чернігівщини таки взяли давно омріяні 3 мільйони тонн зерна. 

Мустафа, меткий і ввічливий продавець солодощів на єгипетському базарі Стамбула,  на моє запитання, що він думає про корупцію, яка, за твердженням  ЗМІ та експертів, розквітла в його країні, спершу  завбачливо запропонував скуштувати всього потроху і лише коли посмакувала так, що вже й купувати відпала потреба, виставив рахунок. Невже й справді,  аби шукати відповіді на  гострі запитання, журналіст має бути голодний і злий?
Охочіше про вилучені стамбульською поліцією коробки з-під взуття, в яких нібито зберігав готівку, призначену на хабарі за «правильні» тендери один з представників найближчого оточення керівника турецького уряду, виконавчий  директор державного банку Сулейман Аслан, висловився Салім, продавець смажених каштанів на площі Таксим. Тій самій, що була  в центрі уваги світових ЗМІ торік улітку. І на якій протести екологів проти вирубування невеличкого парку Гезі  згодом переросли у політичні. 

Денис був задоволений життям. Аякже! Канікули пройдуть не марно. За півдня хоч і доведеться добре побігати містом, порозклеює всі оголошення. Заробить невеликі гроші.

Перший тиждень, як і обіцяв директор фірми, минули вдало. 150 гривень у підсумку — то неабиякий заробіток. Гордий своїм першим здобутком, підліток працював ще з більшим старанням. Однак сталося непередбачуване. У фірмі сказали: немає грошей, треба, мовляв, почекати. Минув ще один тиждень, а потім місяць, але обіцяної платні все не було.

У розпачі Денис поскаржився батькам, які спробували поговорити з керівником фірми, але той, ввічливо вислухавши, відрізав:

— Офіційно він у нас не працює, так що я йому нічого не винен. 

15 лютого — особливий день для тих, хто свого часу служив в Афганістані. День виведення радянських військ з цієї  країни — найперше знак того, що більше не буде смертей, не буде жаху і болю, пов’язаного з «Афганом». Напередодні 25-річниці з цієї дати «Урядовий кур’єр» цікавився спогадами та сьогоденням учасників тих подій. 

«У цім краю земля до неба горнеться,
А в росах світяться Тарасові сліди.
В Шевченкове, і в Будище, і в Моринці
Врочисто,
мов до храму, увійди».

Так написав поет А. Савченко. Ступімо ж і ми на цю святу землю, завітаймо у край дитинства світоча, в оспівані ним села, що нині об’єднані в Національний історико-культурний заповідник «Батьківщина поета». 

У прокуратурі Запорізької області створено спеціальну групу з контролю за виконанням Закону «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня цього року. Про засади діяльності відомства в умовах соціально-політичної кризи наша розмова з очільником групи — прокурором Запорізької області Олександром Кирилюком.  

Зазвичай закохані по щастя їздять до давнього Самбора, де у церкві Різдва Пресвятої Богородиці зберігаються мощі святого Валентина, передані з Ватикану. В середині лютого сюди приїжджають тисячі паломників з України і з-за кордону, аби у щирій молитві попросити заступництва у святого, наповнити серця любов’ю та вірою. Особливо людно в день, коли християнський світ вшановує святого Валентина, і невеличкий інкрустований золотом скляний саркофаг з його мощами встановлюють посеред церкви, аби кожен зміг торкнутися унікальної реліквії.  

Остап Бендер, котрий знав чотири сотні відносно чесних способів відібрати кошти в людей, сьогодні не був би кримінальним унікумом. Адже сучасні послідовники «великого комбінатора» продовжують удосконалювати шахрайську майстерність. І перший крок до їхнього успіху — наша довірливість.
Здавалося б, написаним про лже-сантехніків, соціальних працівників, поштарів уже можна перепоясати нашу планету по екватору, але громадяни продовжують відчиняти їм двері і дозволяють надурити себе нескладною баєчкою.
Трапляються подібні історії й у великих установах, де завжди крутиться багато стороннього люду. Примелькається чоловік, вибере момент, коли господарі якогось кабінету на хвильку вискочать до колег. А вже знайти дамську сумочку і дістати з неї гаманця — справа кількох секунд. 

За даними Центру грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій, упродовж  минулого тижня  найбільше хворіють кияни та жителі Київщини, найменше  — на Харківщині.